Розбудова електронної системи охорони здоров'я в Україні

11/04/2024 642

Тема 3.1. Розбудова електронної системи охорони здоров'я в Україні

3.1.1. Глосарій

Електронна медична інформаційна система – інформаційно-комунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення).

Електронна система охорони здоров’я – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

3.1.2. Вступ

Поява двокомпонентної електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) у сфері охорони здоров'я в 2017 році стала однією з ключових подій її цифровізації. Сама ідея цифровізації сфери охорони здоров'я в Україні на той момент не була новою, значні напрацювання державних та приватних систем у поєднанні із новим на той час стандартом FHIR дозволили створити систему загальнодержавного рівня.

3.1.3. Основні аспекти теми – теоретичний та практичний

2000 – 2015 роки. Інформатизація сфери до появи ЕСОЗ

Ідеї створити єдину інформаційну систему охорони здоров'я в Україні почали з'являтися у 2000х роках, про що свідчать, зокрема, нормативно-правові документи. Наказом МОЗ “Про затвердження галузевої програми "Електронна система реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами, установами і організаціями системи охорони здоров'я" (2008 р.) визначено основні проблеми галузі та вказано на можливість і доцільність побудови всеукраїнської інформаційно-комунікаційної системи для обміну медичною інформацією.

У цей час в Україні вже існувала низка реєстрів та баз даних, зокрема, Національний канцер-реєстр, який наповнювався на основі паперових статистичних форм.

У 2008 році започатковано одну з найбільших лабораторних інформаційних систем в Україні – Silab – внутрішню систему лабораторії Synevo.

У 2001 році було описано ідею створення цифрового Реєстру хворих на цукровий діабет з метою диспансеризації та обліку, прогнозування витрат препаратів інсуліну, що дозволило у 2015 році успішно впровадити повноцінну загальнодержавну інформаційну-комунікаційну систему NovaDiab. Користувачами системи були лікарі-ендокринологи. Система дозволяла вести облік пацієнтів, хворих на цукровий діабет, планувати медикаментозне лікування та регіональну потребу у препаратах інсуліну. У 2019 році з появою електронного рецепта в ЦБД ЕСОЗ систему NovaDiab згорнуто.

2011 – 2012 роки були періодом появи двох МІС – це МІС ЕМСІМЕД та МІС Медінфосервіс (у минулому розділена на окремі системи “Медичні кадри”, “Поліклініка”, “Стаціонар”, “Медстат”). Системи дозволяли працювати з медичною документацією у електронному вигляді, управляти записом на прийом, допомагали в управлінській та клінічній звітності.

2016 – 2020 роки. Реформування сфери, поява ЕСОЗ

Реформа охорони здоров'я створила нові умови для розвитку цифрових продуктів. Прийнята як базова модель фінансування за принципом “гроші йдуть за пацієнтом” вимагала чіткого обліку та контролю наданих пацієнтам послуг, що було можливо здійснити тільки із використанням загальнодержавної інформаційної мережі. У цей період було активно розроблено ідею та за підтримки міжнародних партнерів створено та впроваджено сучасну ЕСОЗ як двокомпонентну систему, що складається з ЦБД ЕСОЗ та підключених до ЦБД медичних інформаційних систем (МІС). За основу було взято відносно молодий на той час міжнародний стандарт HL7 FHIR (на противагу поширеним у світі HL7 v3 та CDA), що з огляду на сьогодення було правильним рішенням. Впровадження ЕСОЗ дозволило відслідковувати надані послуги на рівні первинної медичної допомоги. Надалі систему було розширено і для обліку послуг спеціалізованої медичної допомоги та програми реімбурсації.

2020 – сьогодення. Період зрілості ЕСОЗ

У 2020 році ЕСОЗ все ще залишалася системою для обліку послуг, тобто мала ознаки скоріше фінансової, ніж медичної. Клінічні дані пацієнтів, внесені в ЕСОЗ, використовувались для підтвердження призначення і виконання конкретної послуги та подальшого отримання оплати від НСЗУ за Програмою медичних гарантій, у меншій мірі для прийняття клінічного рішення. Далі в ЕСОЗ було імплементовано функціонал роботи з медичними висновками про народження та про тимчасову непрацездатність, що дозволило докорінно змінити та полегшити для пацієнта організаційні процеси, пов'язані з народженням дитини та непрацездатністю. Активно розвивалися нові сервіси, зокрема, електронний рецепт на всі рецептурні препарати, медичні записи, плани лікування тощо, що дозволило ЕСОЗ поступово збільшувати свою спроможність у забезпеченні клінічного рішення.

3.1.4. FHIR

Основою методології роботи з даними в ЕСОЗ є стандарт HL7 FHIR. Особливістю стандарту є модель даних, побудована не на документах, а на об'єктах реального світу, які мовою FHIR називаються “ресурси”. Прикладами ресурсів можна назвати “лікар”, “заклад”, “випадок надання медичної допомоги”, “діагноз”, “спостереження” тощо. Стандарт дозволяє легко управляти атрибутами ресурсів, в кожному випадку обираючи лише ті атрибути, які потрібні для автоматизації, а також розширювати перелік атрибутів ресурсу відповідно до локальних потреб. Стандарт орієнтований на передачу даних в мережі Інтернет, тому оперує невеликими, оптимізованими для передачі об'єктами даних, дозволяє використовувати мережеві довідники у вигляді посилань без необхідності передачі усього довідника. Стандарт гармонізовано з використанням загальноприйнятих довідників ICD10, LOINC, SNOMED тощо.

3.1.5. Технічна архітектура

При побудові загальнодержавних систем існують дві концепції забезпечення зберігання даних – централізоване зберігання та розподілене зберігання.

Прикладом реалізації розподіленого зберігання є естонська модель та впроваджена в країні система X-road. У цій моделі медичні дані зберігаються із тією системою, де були створені. Відокремлені системи (медичні інформаційні системи) підключені до платформи обміну X-road, яка забезпечує можливість обміну даних за запитом. Перевагою моделі є можливість зберігати в локальному реєстрі повний набір даних та передавати в мережу будь-які дані за запитом, що може відповідати процесу, коли пацієнт переважно отримує послуги в одному із медичних закладів і рідко звертається до інших. Модель найкраще працює при умовно невеликій кількості розподілених баз даних та за умови, що в країні є універсальний однозначний ідентифікатор людини (пацієнта). В Україні аналогічним чином облаштовано платформу обміну даними між державними реєстрами – СЕВДЕІР “Трембіта”.

Централізоване зберігання даних передбачає наявність центральної бази даних, в яку передаються дані із периферійних систем (у нашому випадку – медичних інформаційних систем). За цим принципом побудована ЕСОЗ. Перевагою централізованого зберігання даних є контроль та забезпечення якості даних, що надходять з різнорідних джерел, у той же час обмежено перелік даних, які можуть зберігатися в центральній базі даних і які можуть бути передані підключеним системам за запитом. Підхід централізованої бази даних виправданий при великій кількості підключених периферичних баз даних, а також у випадку потенційно низької якості вхідних даних, зокрема через відсутність загальноприйнятих на державному рівні стандартів.