Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Мобільні цифрові засоби і застосунки

Тема 1.2. Мобільні цифрові засоби і застосунки

1.2.1. Вступ

Сучасні інформаційні та комунікаційні технології відкривають нові можливості для використання абсолютно різних засобів, зокрема і мобільних пристроїв, в усіх сферах нашого життя, а швидкий розвиток суміжних технологій, пов’язаних з передачею і збереженням інформації в мережі Інтернет (наприклад, хмарних технологій), лише збільшує актуальність мобільних пристроїв. Україна однією з перших почала працювати над проєктом “Держава в смартфоні”, який надає можливість отримувати в онлайн-режимі максимум державних послуг. Технологічний прогрес суттєво змінив парадигми діагностики та лікування, інтегрувавши мобільні пристрої та додатки у сферу охорони здоров’я.

1.2.2. Детальний огляд – теоретичний та практичний

Мобільні технології – це широкий спектр цифрових і повністю портативних мобільних пристроїв (смартфонів, планшетних комп’ютерів, електронних книг тощо) і програмного забезпечення, що дозволяють здійснювати операції з отримання, обробки та поширення інформації. 

Підтримка інформаційних технологій тісно пов’язана саме з мобільними пристроями, які розширюють якість надання медичних послуг, дозволяючи лікарям приймати рішення швидше, з меншою кількістю помилок, покращувати якість управління даними та їх доступність, а також збільшувати ефективність практики і розширювати знання. Смартфони та планшети поєднують в собі не лише найбільш прості та “низькотехнологічні” комунікаційні функції, як-от телефонні дзвінки та різноманітні чати і застосунки для обміну повідомленнями, в одному пристрої, а ще й більш розширені можливості, такі як пошук в Інтернеті, системи глобального позиціонування (GPS), високоякісні камери та звукозаписувачі. Завдяки цим особливостям, а також потужним процесорам і операційним системам, великим обсягам пам'яті та високороздільним екранам, мобільні пристрої фактично перетворилися на кишенькові комп'ютери, які дозволяють використовувати їх на місці надання медичної допомоги. Таким чином, мобільні телефони забезпечують комунікаційні можливості, надають можливості для роботи з медичними інформаційними системами, а також доступ до інформаційних ресурсів. До появи мобільних пристроїв ці функції в основному виконували комп'ютери, які не можуть забезпечити такий рівень мобільності в медичних середовищах.

До того ж, розвиток інформаційних технологій підвищив попит на телемедицину, а пандемія COVID-19 дала якісно новий поштовх до розвитку телемедицини та телездоров’я, які слугують ефективним інструментом для забезпечення доступу до медичної допомоги: сьогодні в країнах, де телемедичні послуги змогли набути більш досконалого формату, дистанційна взаємодія лікаря і пацієнта займає близько 11-15% усіх медичних консультацій. В Україні, до прикладу, надавачі первинної медичної допомоги активно використовують телемедичні послуги здебільшого для призначення ліків, лікування симптомів втоми та проведення загальних консультацій, а пацієнти найчастіше використовують телефонні дзвінки, месенджери, чат-боти або zoom-дзвінки для телеконсультацій, отримання електронних рецептів та електронних направлень.

Таким чином, поширення мобільних пристроїв спричинило швидкий розвиток медичних програмних застосунків (додатків), орієнтованих на різний тип смартфонів. 

Мобільний застосунок — це різновид спеціалізованого програмного забезпечення, призначеного для роботи на портативних пристроях, наприклад, смартфонах або смарт-годинниках, і вирішення проблемно-орієнтованих задач.

Для завантаження та встановлення мобільних додатків використовуються цільові маркетплейси, такі як магазини програм App Store і Google Play. Окремими вимогами для більшості таких розробок є простота у використанні та повна конфіденційність даних. Варто відзначити, що багато з цих додатків не можуть повністю замінити персональний комп'ютер, але мають на меті доповнити його функціональність, надаючи ресурс для вдосконалення процесу надання медичної допомоги.

Додатки для смартфонів медичних працівників реалізують багато функцій, більшість з яких можна об'єднати в п'ять основних категорій: адміністрування, зберігання та доступ до записів, комунікація та консультування, пошук та збір інформації та медична освіта. 

Найчастіше медичні застосунки використовують саме для обміну інформацією між пацієнтом та лікарем. Крім того, використання телемедичних технологій дає змогу місцевим надавачам послуг дистанційно консультуватися з вузькопрофільними спеціалістами. Оскільки заклади охорони здоров'я часто є розділеними і включають декілька локацій, таких як стаціонарні та амбулаторні відділення, відділення невідкладної медичної допомоги чи лабораторії, то виникає потреба в ефективному зв'язку та обміні інформацією між цими пунктами, і використання інформаційних технологій дозволяє медичним фахівцям швидко та зручно здійснювати комунікацію, обмін даними та надає доступ до медичних ресурсів навіть у віддалених місцях або під час переміщення між різними локаціями. До того ж, використання дистанційних телеконсультацій мінімізує транспортні витрати для пацієнтів та лікарів і розширює доступ до якісних медичних послуг навіть у важкодоступних місцях. Месенджери слугують засобом зв'язку як між лікарями, так і для проведення віртуальних візитів та консультацій пацієнтів.

Також існує безліч додатків, які дозволяють контролювати власні життєві показники, такі як рівень цукру в крові чи активність протягом дня, водний баланс, кількість спожитих калорій, вчасний прийом ліків, або в цілому допомагають з фізичним чи психічним здоров’ям.

Але окрім застосунків, що відомі широкому загалу і використовуються для покращення способу життя, існують і принципово інші застосунки, які мають специфічний алгоритм дії та суттєво вищий ступінь безпеки. Ці застосунки базуються на численних теоретичних і клінічних дослідженнях та розробляються із залученням технічних і медичних фахівців високого класу. Вони можуть надавати доступ до інформації про історію хвороби, результати лабораторних досліджень, життєвих показників, рентгенівських знімків, сканувань, консультацій, виписок та рецептів, дозволяють лікарям віддалено стежити за станом пацієнтів і сповіщають лікаря про небезпечні симптоми чи зміни в організмі пацієнта майже в режимі реального часу (наприклад, кардіологічний моніторинг).

За допомогою різних додатків працівники охорони здоров’я можуть швидко знаходити актуальну наукову літературу, проводити пошук за ключовими словами, авторами, тематикою та іншими параметрами. Це повноцінні онлайн-ресурси, які надають можливість отримувати оновлену інформацію про останні дослідження в галузі медицини, клінічні випадки та стандарти медичної практики, надають доступ до інформації про ліки та медичні протоколи.

Корисними для медичних фахівців є також додатки, які вміщують в собі затверджені національні класифікатори та дозволяють швидко знайти необхідний код для клінічного кодування наданих послуг.

Також є застосунки, які дозволяють знайти і зберегти інструкцію до будь-яких ліків, дізнатися діючу речовину, протипоказання, спосіб застосування, дозування, зберігання і навіть відшукати аналоги ліків, які вас цікавлять. 

Також мобільні додатки знаходять своє використання у тайм-менеджменті та інформаційному менеджменті. До прикладу, дозволяють створювати нотатки, складати списки справ, зберігати важливу інформацію та легко організовувати її; GoodReader або iAnnotate, дозволяють користувачам взаємодіяти з PDF-документами; Dropbox, Google Диск або Microsoft OneDrive дозволяють зберігати, організовувати та синхронізовувати документи, файли та фотографії у хмарному сховищі для легкого доступу та обміну ними; Google Календар або Microsoft Outlook – це календарні додатки/планувальники задач, які дозволяють створювати події, планувати зустрічі, встановлювати нагадування та керувати розкладом.

Але зазвичай для медичної організації не потрібен окремий додаток: спеціалізоване програмне забезпечення здатне виконувати всі необхідні завдання. При цьому варто зазначити, що деякі мобільні застосунки не здатні повністю виконувати функції своїх веб-версій, але враховуючи попит саме на мобільні додатки, більшість розробників вже працюють над розширенням мобільних можливостей своїх програм.

Українські медичні інформаційні системи не є виключенням: мобільні додатки до медичних інформаційних систем надають можливість записуватись на прийом до лікарів, комунікувати з ними та переглядати результати прийомів у медичній картці.


Згадані додатки та багато інших з часом лише розширюють свій функціонал, тож впровадження мобільних телефонів та застосунків у сферу охорони здоров’я не викликає сумнівів. Вони вже стали незамінними інструментами для медичних фахівців, демонструючи позитивний вплив на процес діагностики та лікування.

Але важливо пам’ятати, що попри те, що медичні пристрої та додатки надають багато переваг, вони не повинні замінювати професійну оцінку та критичне мислення, а мають перевірятись на питання безпеки та дотримання вимог законодавства про захист персональних даних і використовуватись як допоміжний інструмент для підтримки працівників охорони здоров'я.

1.2.3. Корисні посилання 

1. Закон України “Про захист персональних даних”   

2. Закон України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги

3. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1671 “Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров’я”

6. Технічні вимоги до МІС

7. Серія навчальних відеороликів, розміщених на спеціалізованому вебпорталі Академії НСЗУ

8. YouTube-канал eHealth

9. Телеграм канал eHealth

10. Навчальний курс на порталі “Дія: цифрова освіта” “Цифрові навички для медичних працівників

Ключові слова / Теги

Мобільні застосунки, електронна охорона здоров’я

Наступна сторінка: Базове програмне забезпечення персональних комп'ютерів, операційні системи їх сумісність