Флагманський проєкт МОЗ України

Міністерство охорони здоров’я України створює розгалужену мережу медзакладів, де пацієнти можуть отримати реабілітаційну допомогу — як у стаціонарі, так і амбулаторно.

Нині — у межах реалізації флагманського проєкту — вже маємо такі результати:

• 
  майже 400 медзакладів надають реабілітацію в умовах стаціонару;
• понад 500 закладів охорони здоров’я надають реабілітаційну допомогу амбулаторно;
• уже 380 тисяч людей отримали безоплатну реабілітаційну допомогу лише за дев’ять місяців 2025 року;

На фінансування реабілітаційних послуг у 2025 році було передбачено понад 6 млрд грн — це майже утричі більше, ніж у 2021 році. І означає це те, що реабілітацію пацієнти — і дорослі, і діти — можуть пройти якісно, доступно та безоплатно, у межах Програми медичних гарантій.

Ще один пріоритет: наблизити послуги до місця проживання людини. Саме тому МОЗ України створює амбулаторні безбар’єрні простори у кожній громаді, де є лікувальний заклад. Це підсилює доступність реабілітації на рівні громад, де амбулаторні відділення стають основною точкою отримання послуг. Особлива увага приділяється усуненню фізичних, інформаційних та соціальних бар’єрів, а також — створенню безбар’єрних амбулаторних просторів у закладах спроможної мережі.

Цей напрям передбачає стандартизацію підходів, розвиток мультидисциплінарних команд, удосконалення маршрутів пацієнтів, цифровізацію реабілітаційних втручань та інтеграцію принципів безбар’єрності у планування інфраструктури. Пріоритет — забезпечення сталих, якісних і безпечних послуг відповідно до міжнародних рекомендацій ВООЗ. Окремо важливим є відхід від недоказових методів, які десятиліттями домінували у відновленні. Держава фінансує лише активну, пацієнтоцентричну реабілітацію, що базується на русі та роботі мультидисциплінарної команди.

Система реабілітації працює завдяки мультидисциплінарним командам. Нині в них працюють понад 12 тисяч фахівців — це вже у вісім разів більше, ніж у 2022 році, на початку великої війни. 

Зараз — у межах реалізації флагманського проєкту — МОЗ України:

• 
  затвердило нові освітні стандарти для фізичних терапевтів, ерготерапевтів, фахівців мовлення та протезистів-ортезистів;
• запускає магістерські програми за участю міжнародних експертів;
• створює освітні центри досконалості;
• підтримує стажування за кордоном;
• впровадило систему обов’язкового безперервного професійного розвитку.

Мета — забезпечити якісну підготовку та мотивацію нових фахівців, адже сьогодні лише половина випускників іде працювати за спеціальністю.

Освітні центри досоконалості — це клінічні мультидисциплінарні реабілітаційні центри, розвиток яких ініціювало міністерство охорони здоров’я. Таких центрів нині в Україні є 7. Вони діють у Києві (два), Івано-Франківську, Дніпрі, Вінниці, Тернополі та Рівному. Центри досконалості започатковані та розвиваються на базі прогресивних реабілітаційних відділень багатопрофільних лікарень, де починають реабілітацію пацієнтів ще з гострого періоду. 

Головною метою освітніх центрів є підвищення кваліфікації фахівців з реабілітації відповідних професій та навчання мультидисциплінарних реабілітаційних команд у короткостроковій перспективі. 

Лише у 2025 році тренінгами охоплено щонайменше 41 заклад спроможної мережі, де працюють реабілітаційні відділення. 

Стратегія Міністерства охорони здоров’я України передбачає розвиток мережі центрів досконалості, які поширюватимуть сучасні протоколи й практики по всій країні.

Наразі вже вперше в історії України затверджено стандарт реабілітаційної допомоги: «Надання реабілітаційної допомоги при травмах спинного мозку».

У межах реалізації проєкту ще будуть затверджені стандарти для:

• ампутацій,
• інсультів,
• церебрального паралічу та органічних уражень головного мозку, які супроводжуються руховими порушеннями,
• переломів,
• передчасно народжених дітей.

Окремий напрям спрямований на формування безперервної системи дитячої реабілітації — від гострого етапу до амбулаторного. Пріоритети включають максимально ранній початок реабілітаційних втручань, створення спеціалізованих маршрутів, затвердження стандартів дитячої реабілітаційної допомоги, доступність технічних засобів реабілітації без необхідності оформлення інвалідності та підготовку дитячих мультидисциплінарних команд.

Акцент робиться на безбар’єрності, сімейно-орієнтованому підході та співпраці між усіма залученими секторами. Це створює єдині правила надання якісної, безпечної, доказової реабілітаційної допомоги по всій країні.

Пацієнти та їхні родини

• Люди, які потребують реабілітації після травм, хвороб, операцій та наслідків війни.
• Військовослужбовці та ветерани.
• Діти та дорослі пацієнти з порушеннями руху, неврологічними станами, 
• Батьки дітей, які проходять ранню або тривалу реабілітацію.
• Люди з інвалідністю

Фахівці та система реабілітації

• Фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови і мовлення, протезисти-ортезисти та інші члени мультидисциплінарних реаблітіаціних команд.
• Лікарі фізичної та реабілітаційної медицини.
• Науково-педагогічні працівники заклади, що готують фахівців з реабілітації.
• Керівники медичних закладів та регіональні органи управління охорони здоров’я.

Органи державної влади та самоврядування

• Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України
• Міністерство освіти та науки України
• Міністерство у справах ветеранів
• Місцеві громади, органи місцевого самоврядування 
• Інші органи державної влади

Міжнародні партнери

• ВООЗ (WHO) — стандарти, рекомендації, навчання, технічна допомога.
• ЮНІСЕФ — дитяча реабілітація, раннє втручання, соціалізація.
• ЄС, ЄБРР, Світовий банк, UNDP, EU4Health — фінансування та технічна допомога.
• Partner organizations in rehabilitation (Momentum Wheels for Humanity, MSF, ICRC тощо).

Громадянське суспільство

• Пацієнтські організації
• Організації людей з інвалідністю, ветеранські спільноти
• Платформи безбар’єрності
• Професійні асоціації фахівців з реабілітації
  
  

• Кількість новин про проєкт на сайті МОЗ.
• Кількість публікацій у соцмережах МОЗ
• Кількість матеріалів про безбар’єрність у контексті реабілітації.
• Публікації партнерів
• Публікації центрів досконалості та медзакладів реабілітаційної мережі.
• Кількість журналістських матеріалів, репортажів, інтерв’ю щодо реформи реабілітації.
• Публікації в національних, регіональних та міжнародних медіа.
• Активність амбасадора безбар’єрності (публікації, події, відео).
• Участь України в міжнародних конференціях щодо реабілітації та безбар’єрності.
• Участь міжнародних експертів у створенні стандартів.