Тема 2.1. Цифрова трансформація охорони здоров’я України 

2.1.1. Глосарій

Електронна охорона здоров’я (е-здоров’я, eHealth) — система взаємоприйнятних інформаційних відносин усіх суб’єктів сфери охорони здоров’я, які базуються на використанні методів, заходів та технологій із застосуванням цифрового середовища, у тому числі інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованих на підтримку сфери охорони здоров’я, включаючи медичні послуги, профілактичний нагляд за здоров’ям населення та його зміцненням, покращення якості та збільшення тривалості життя населення, медичну літературу та освіту у сфері охорони здоров’я, знання та дослідження, використання цифрових сервісів з метою отримання необхідної інформації, знань і навичок для надання медичної та/або реабілітаційної допомоги, виконання оперативних функцій системи громадського здоров’я.

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) — інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

2.1.2. Вступ

За останні роки відбуваються суттєві системні зрушення та цифрові трансформації в охороні здоров’я України. Зокрема, серед основних нормативно-правових актів, які регулюють цифрові трансформації в сфері охорони здоров’я, є Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, Закон України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, Концепція розвитку електронної охорони здоров’я, яку схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1671, постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я” тощо.

2.1.3. Актуальність теми

За останню декаду у сфері цифрової трансформації охорони здоров'я відбулися суттєві зрушення. Так, у 2016 році Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, метою якої була докорінна зміна підходів до оцінки якості надання медичної допомоги, ролі пацієнта та зміни моделі фінансування. Розпочата реформа базується на необхідності широкого використання інформаційних технологій. Важливим інструментом реформування постає розбудова сучасної електронної системи охорони здоров’я, що дає змогу поступово підвищувати ефективність та прозорість у сфері охорони здоров'я. У цій Концепції вперше закладені положення щодо можливостей електронної системи охорони здоров’я, що дозволяє реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом», а сама система охорони здоров’я стає пацієнтоцентричною.

Прийнято Закон України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, постанову Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”, низку підзаконних нормативно-правових актів, в яких електронна система охорони здоров’я і цифрові інструменти визначені як засадничі для розвитку сфери.

Протягом зазначеного періоду розпочато розробку ключових процесів та реєстрів, необхідних для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я, у тому числі розпочато формування ринку виробників спеціалізованого програмного забезпечення, які забезпечують доступ до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я та підтримку кінцевих користувачів у закладах охорони здоров’я. Так, на сьогодні електронна система охорони здоров’я забезпечує укладення електронних декларацій із сімейними лікарями, виписку електронних рецептів та електронних направлень, ведення електронних медичних записів, формування електронних медичних висновків тощо.

У 2020 році Кабінетом Міністрів України схвалено п’ятирічну Концепцію розвитку електронної охорони здоров’я. У цій Концепції було проаналізовано сучасний стан цифрових трансформацій в охороні здоров'я, визначено проблеми, які потребують уваги, шляхи і способи їх розв'язання, встановлено мету та проміжні строки досягнення поставлених цілей щодо розвитку електронної охорони здоров’я, окреслено нормативно-правове, організаційно-управлінське та технічне і ресурсне забезпечення розвитку е-здоров'я, визначено очікувані результати виконання Концепції. Менш ніж через рік було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1175 , яким затверджено План заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної охорони здоров’я. У документі визначено основні кроки для розвитку електронної системи охорони здоров’я на виконання Концепції. План розраховано на період до 2025 року. 

2.1.4. Мета розвитку електронної охорони здоров'я 

Відповідно до Концепції розвитку електронної охорони здоров'я головною метою е-здоров'я (електронного здоров’я) є підвищення якості та доступності медичних послуг, розширення прав і можливостей пацієнтів, забезпечення їх безперервної медичної допомоги та безпеки, підвищення ефективності управління та використання ресурсів, а також високий рівень поінформованості населення щодо питань здорового способу життя, профілактики захворювань та доступу до медичної допомоги. 

Слід зазначити, що ініціативи Уряду України щодо цифровізації та цифрової трансформації сфери охорони здоров’я є частиною національної стратегії цифрової держави на всіх рівнях її життя. Закріплення Україною намірів з цифрового розвитку та трансформації охорони здоров’я на законодавчому рівні випередило навіть ініціативи та рекомендації ВООЗ, які викладені в Регіональному плані дій у галузі цифрової охорони здоров'я для Європейського регіону ВООЗ на 2023 — 2030 роки.     

2.1.5. Компоненти системи

На сьогоднішній день екосистема е-здоров'я в Україні представляє собою складну систему взаємодіючих на різних рівнях електронних та програмних продуктів. Станом на зараз її умовно можна розділити за наступними напрямами застосування, що наведені нижче. Таке розділення є доволі умовним, а головною спільною ознакою є застосування інформаційно-комунікаційних систем для охорони здоров’я або їх дотичність.

1. Ключова інформаційно-комунікаційна система:

1) Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) 

ЕСОЗ складається з двох компонентів:

центральна база даних (ЦБД) — інформаційно-комунікаційна система, яка містить передбачені цим Порядком реєстри, програмні модулі, електронну медичну інформаційно-аналітичну систему з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, електронні кабінети пацієнтів і посадових осіб НСЗУ та МОЗ, інформаційну систему НСЗУ в частині, необхідній для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а також забезпечує можливість створення, перегляду, обміну інформацією та документами між реєстрами, державними електронними інформаційними ресурсами, електронними медичними інформаційними системами.

електронні медичні інформаційні системи (МІС) — інформаційно-комунікаційні системи, які забезпечують функціонування електронних кабінетів користувачів, автоматизацію їх роботи, створення, перегляд інформації, обмін інформацією в електронній формі, зокрема із центральною базою даних (у разі підключення).

2. Інші інформаційно-комунікаційні системи:

1) інформаційно-комунікаційна система донорства крові (єКров) — інформаційно-комунікаційна система, що використовується для обробки даних з метою забезпечення виконання функцій, пов’язаних з донорством крові та компонентів крові, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 143;

2) електронна система управління запасами лікарських засобів та медичних виробів (e-Stock) — інформаційно-комунікаційна система, яка включає сукупність технічних і програмних засобів, призначених для забезпечення відстеження прозорості кількісної оцінки, планування потреби у товарах, що закуповуються за рахунок бюджетних коштів та/або з інших джерел, не заборонених законодавством, розподілу, перерозподілу та обліку таких товарів, підтримання в актуальному стані відомостей про наявні залишки таких товарів, стандартизації методів отримання достовірної та повної інформації, а також підвищення її якості та швидкості отримання і обробки з використанням сучасних методів обміну інформацією;

3) інформаційно-аналітична система “MedData” — інформаційно-аналітична система, яка дає змогу проводити комплексний аналіз даних щодо стану закупівель і моніторингу даних щодо забезпеченості адміністративно-територіальних одиниць товарами та послугами, закупленими за рахунок бюджетних коштів та/або з інших не заборонених законодавством джерел фінансування, а також лікарськими засобами, медичними виробами, засобами індивідуального захисту та іншими товарами, необхідними для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, що надійшли як гуманітарна та/або благодійна допомога;

4) електронна система безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я (БПР) – державна інформаційно-комунікаційна система, що включає інформаційні технології, технічні і програмні засоби для обробки даних та іншої інформації щодо безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я;

5) єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ) – це система, завданням якої є визначення пар донор-реципієнт, ефективне та оперативне забезпечення учасників національної системи органної трансплантації інформацією щодо потенційних донорів анатомічних матеріалів людини, наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів, осіб, які потребують медичної допомоги із застосуванням трансплантації, осіб, які потребують медичного нагляду у зв’язку із перенесенням трансплантації, а також іншою інформацією, необхідною для належного функціонування в Україні системи трансплантації;

6) електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) – це система, що виконує збір даних про інфекційні, бактеріальні, професійні захворювання; окрім цього, про демографічну, географічну інформацію, лабораторний аналіз, відстеження проби, епідеміологічний аналіз, клінічну інформацію (включаючи клінічні ознаки, специфічні для хвороби) та заходи реагування в єдиний набір інформації;

7) інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) – комплекс засобів, який дає змогу автоматизувати роботу суб'єктів господарювання, що здійснюють профілактику, діагностику та лікування СЗХ, реєстрацію та облік пацієнтів із СЗХ.

3. Телемедицина – це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються для надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги методами і засобами телемедицини в дистанційний спосіб та є складовою електронної охорони здоров’я.

4. Комплекси даних та інформації:

Дашборди – це інструмент для візуалізації та аналізу інформації, який можна формувати у вигляді аналітичних панелей, інфографіки, звітів, що будуть доступні для завантаження та обробки. 

Які існують дашборди та інші інструменти в сфері охорони здоров’я:

1) 24 дашборди доступні для відкритого користування на сайті Національної служби здоров’я України. Так, приміром, у декілька кліків можна дізнатися, кількість укладених договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій — https://cutt.ly/t03QxSO. На цьому дашборді можна дізнатися, які медичні послуги надає конкретний медзаклад безоплатно за договором із НСЗУ.

Також легко можна знайти електронну карту місць надання первинної медичної допомоги — https://cutt.ly/W03QbsU. Дашборд дозволяє знайти найближчий до вас медзаклад, який надає первинну допомогу.

Завдяки дашборду «Електронна карта аптек-учасниць програми реімбурсації лікарських засобів» — https://cutt.ly/A03Qmco — можна знайти аптеку, яка відпускає ліки за програмою реімбурсації.

2) Для відстеження працездатності центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я адміністратор ЦБД ЕСОЗ (ДП «Електронне здоровʼя») впроваджено статус-сторінку, яка містить актуальну інформацію про роботу компонентів центральної бази даних ЕСОЗ, а також інформацію про їх працездатність. Дашборд дозволяє прозоро відображати статус роботи ЕСОЗ та інформувати користувачів про технічні роботи, а також можливі затримки у роботі системи — https://status.ehealth.gov.ua.

3) ДУ «Центр громадського здоров’я» за допомогою дашбордів передає аналітичну інформацію щодо динаміки захворюваності на ковід, епідеміологічну ситуацію загалом — https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/koronavirusna-infekciya-covid-19.

4) Телеграм-бот “Медичних закупівель України” — https://bit.ly/3JbCLOt — агрегатор інформації, отриманої від лікарень. За його допомогою кожен може дізнатися про наявність та залишки препаратів, закуплених “Медичними закупівлями України”, а також про тендери, очікувані поставки та закуплені товари. Крім цього, за допомогою боту можна визначити найближчий пункт щеплення проти COVID-19 та перевірити наявність в ньому вакцини. 

Дані дашбордів є динамічними та постійно оновлюються, ними може користуватися за потреби кожен українець.

5. Медичне законодавство – складова медичного права, що вивчає нормативно-правові акти, які регулюють суспільні громадські відносини у сфері охорони здоров’я. 

6. Інші цифрові сервіси, мета яких забезпечити доступність медичних послуг, підвищити якість та зручність взаємодії медичних працівників, пацієнтів і інших учасників медичного середовища.

Міністерством охорони здоров’я України започатковано роботу Офісу координації розвитку електронної охорони здоров'я, яким щорічно схвалюється дорожня карта проєктів електронної охорони здоров’я. У 2023 році до дорожньої карти увійшло понад 100 цифрових проєктів у сфері охорони здоровʼя, спрямованих на автоматизацію процесів для медичних працівників, підвищення якості, доступності та безпечності медичних послуг для пацієнтів тощо. 

2.1.6. Переваги електронної охорони здоров'я 

Можливості та переваги е-здоров’я полягають у наступному:

• Підвищення ефективності сфери охорони здоров’я, забезпечення її прозорості та запобігання корупції, що дозволяє медичним працівникам, пацієнтам та іншим учасникам медичного середовища швидко та своєчасно отримувати інформацію про діяльність сфери охорони здоров’я.

• Забезпечення збору повної та уніфікованої медичної інформації про пацієнта в єдину базу даних, що допомагає лікарям уникнути паперової роботи, втрати або дублювання інформації, а також витрат зайвих ресурсів та часу. Електронна охорона здоров’я забезпечує перехід від паперових форм до електронних записів.

2.1.7. Корисні посилання 

Нормативні документи

• Закон України Основи законодавства України про охорону здоров’я
• Розпорядження Кабінету міністрів України (КМУ) – Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров'я

Ключові слова / Теги

Електронна охорона здоров’я, е-Здоров’я, еНеаlth, електронна система охорони здоров’я, ЕСОЗ, електронні медичні інформаційні системи, МІС, інформаційно-комунікаційна система донорства крові, єКров, електронна система управління запасами лікарських засобів та медичних виробів, e-Stock, інформаційно-аналітична система “MedData”, електронна система безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я, БПР, єдина державна інформаційна система трансплантації, ЄДІСТ, електронна система епідеміологічного нагляду, ЕСЕН, інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб», ІС СЗХ, телемедицина, дашборди

Наступна сторінка: Європейський досвід цифрової трансформації охорони здоров'я. Ключові документи ВООЗ з цифровізації охорони здоров'я в європейському регіоні