Європейська інтеграція
Євроінтеграція – це стратегічний пріоритет України. Вступ до Європейського Союзу відкриває нові політичні та економічні можливості для країни та сприяє підвищенню якості життя кожного українця. Впровадження європейських стандартів і найкращих практик забезпечить сучасну медицину, прозорі умови для бізнесу та надійний захист прав громадян.
30 вересня 2025 року Україна спільно з Європейською Комісією завершили двосторонні зустрічі в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства на відповідність acquis ЄС (праву ЄС). Окрім того, Уряд затвердив переговорні позиції, що означає повну готовність України до відкриття переговорів з ЄС за всіма Кластерами.
Наразі Міністерство охорони здоров'я завершує роботу над Національною програмою адаптації законодавства до права ЄС (NPAA), що є класичним планувальним інструментом для всіх держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
Євроінтеграційні зміни стануть важливими для трьох ключових груп: медичних працівників, які отримають доступ до сучасних знань і технологій; бізнесу, що зможе ефективніше виходити на європейські ринки; та громадян, які матимуть якісну та доступну медицину відповідно до стандартів ЄС.
Які конкретні переваги надає процес євроінтеграції українській системі охорони здоров'я?
Країни ЄС пройшли досить довгий шлях удосконалення своєї системи охорони здоров'я, а отже мають не лише багато досвіду, але й дієві алгоритми розв'язання складних завдань та викликів у сфері здоров'я.
Першочерговими завданнями Європейського Союзу у сфері охорони здоров'я є розширення доступу до якісної та своєчасної медичної допомоги, розвиток інновацій та оптимізація використання наявних ресурсів для підвищення ефективності функціонування всієї системи охорони здоров'я. Крім того, країни ЄС, рухаються у напрацюванні єдиної політики у сфері глобального здоров'я, яка допоможе не лише покращити якість та тривалість життя європейських громадян, а й запобігти розвитку захворювань.
Для України євроінтеграція — це не лише можливість посилити співпрацю та інтегрувати найкращі європейські практики і стандарти у національну сферу охорони здоров'я, але й змога долучитися до формування єдиної політики та медичного простору з ЄС.
Крім того, це також можливість доєднання до впровадження спільних заходів у сфері охорони здоров'я, через цільові програми, які реалізовує ЄС. Прикладом такої співпраці є реалізація програми EU4Health, до якої Україна мала змогу долучитися влітку 2022 року у статусі країни-кандидата. Загальний бюджет програми на 2021-2027 роки становить 5,3 мільярда євро. Наразі в рамках цієї програми Єврокомісія вже схвалила участь України у 13 проєктах та підтвердила понад 8,3 мільйона євро загального фінансування на їх реалізацію.
Єдині регуляторні правила в Україні та ЄС відкриють нові можливості для виходу бізнесу на європейські ринки. Однакові вимоги до продукції та послуг дозволять скоротити часові, фінансові та людські ресурси для експорту українського виробництва в країни ЄС.
Крім того, єдиний бізнес-простір спонукатиме до розвитку інновацій в Україні. Легше до українського ринку потраплятимуть і товари з ЄС. Єдині регуляторні правила також зменшать додану вартість до продукції, адже це дозволить уникнути додаткових витрат на двосторонню перевірку та реєстрацію.
Медичні вироби, ліки та лабораторні дослідження відповідатимуть європейським вимогам. Тобто їхня якість буде європейською.
У розрізі громадського здоров'я впровадження європейських стандартів дозволить зробити безпечнішими умови праці та продукцію (особливо це стосується харчових продуктів, вимог до тваринництва та аграрного бізнесу).
Норми та стандарти ЄС дозволять Україні стати більш екологічною країною, адже в усі сфери життя впровадять правила балансу між виробництвом та збереженням здорового екологічного простору.
Що робить МОЗ для наближення вступу України до ЄС?
1) Імплементація актів права ЄС, зокрема виконання Національної програми адаптації законодавства до права ЄС (NPAA).
- Відстеження прогресу виконання зобов’язань здійснюватиметься в межах нової інформаційної системи «Пульс вступу», яка замінить систему «Пульс Угоди». Вона охоплюватиме не лише виконання Угоди про асоціацію, а й ширший спектр євроінтеграційних зобов’язань, зокрема:
- NPAA
- Три дорожні карти (з питань верховенства права; реформи державного управління; функціонування демократичних інституцій)
- План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин України;
- інші стратегічні документи у сфері європейської інтеграції.
2) Участь у переговорному процесі з ЄС на принципі єдиної позиції (ONE VOICE) – з залученням експертів, бізнесу та влади.
3) Сприяння у проведенні оцінки впливу (impact assessment) адаптації законодавства України до права Європейського Союзу.
4) Співпраця з інституціями ЄС: DG ENEST, DG SANTE, DG HERA, HaDEA, EMA.
5) Використання консультаційних інструментів ЄС — TAIEX, Twinning та IPA (Instrument for Pre-accession Assistance).
6) Співпраця з профільними міністерствами країн ЄС щодо підтримки процесів з євроінтеграції: Франція, Естонія, Польща, Німеччина, Румунія, Швеція, Данія, Литва, Латвія, Чехія, Фінляндія та Молдови.
7) Участь у програмі EU4Health, яка залучає українську медичну спільноту до спільних проєктів з ЄС, включаючи фінансову підтримку, та налагоджує горизонтальне співробітництво у науково-медичній сфері.
Стратегічне партнерство з ЄС у фармацевтичній сфері
На полях URC-2025 було підписано меморандум про співпрацю між МОЗ, українським та іноземним фармацевтичним бізнесом, що започаткував системний діалог щодо формування стратегічних партнерств у виробництві критично важливих лікарських засобів із залученням фінансових інструментів Європейського Союзу.
У грудні 2025 року цей діалог було продовжено у Вільнюсі (Литва) під час конференції «UA–EU: Стратегічне партнерство у фармацевтичному секторі», де український фармацевтичний бізнес презентував свій виробничий потенціал і готовність долучитися до забезпечення стійкості європейських ланцюгів постачання лікарських засобів.
Більше про виробничий потенціал українського фармацевтичного бізнесу у книзі:
