Електронна система охорони здоров'я

16/04/2024 183

Тема 2.6. Електронна система охорони здоров’я

2.6.1. Вступ

Попри складнощі, які Україна зазнає у зв'язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації, цифрова трансформація продовжується і активно розвивається. Окрім створення нових функціональних можливостей та електронних сервісів, проводиться системна робота з управління та впорядкування процесів. У 2022 році МОЗ у співпраці з партнерами було проведено аудит паперових документів та складено дорожню карту з питань депаперизації у сфері охорони здоров'я, та вперше був проведений аудит систем та реєстрів. Також створено Офіс координації розвитку електронної охорони здоров'я, який має на меті удосконалення системи і механізмів управління електронною охороною здоров'я, аналізу сучасного стану справ, проблемних питань та шляхів їх розв'язання, а також визначення основних напрямів розвитку електронної охорони здоров'я.

2.6.2. Актуальність та основні аспекти теми

Питання функціонування електронної системи охорони здоров'я регулюються законами України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, «Про захист персональних даних», Порядком функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють ведення відповідних реєстрів електронної системи охорони здоров’я.

Відповідно до статті 3 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” (далі – Основи про охорону здоров'я) електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

На офіційних сайтах та у нормативних документах, медіа, у розмовах її ще називають eHealth, що не є коректним, бо eHealth – це електронна охорона здоров'я.

Основна мета:

реалізувати права пацієнта на отримання інформації та управління інформацією про стан здоров'я та можливість використання цифрових сервісів;
забезпечити можливість створення, перегляду, обміну медичною інформацією та документами між медичними, фармацевтичними працівниками, фахівцями з реабілітації, пацієнтами, учасниками медичних процесів;
створити можливість працювати без паперів, здійснити перехід до електронного обліку;
забезпечити прозорість фінансування системи охорони здоров'я для реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення та ін.;
сформувати сприятливе середовище для створення нових електронних сервісів;
сприяти розвитку ІТ-ринку у сфері охорони здоровʼя;
створити простір для інновацій в медицині.

2.6.3. Компоненти ЕСОЗ та переваги її архітектури

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) – це велика система (за деякими оцінками – найбільша в Україні), яка складається із двох компонентів, а саме:

Центральної бази даних (ЦБД) – компонент, який належить державі. Містить основні програмні модулі та реєстри, які забезпечують можливість управління, збереження та обміну інформацією та документами в сфері охорони здоров’я.
ЦБД також забезпечує можливість обміну інформацією та документами між реєстрами в самій ЦБД та іншими реєстрами в сфері охорони здоров’я, державними електронними інформаційними ресурсами інших органів влади, електронними медичними інформаційними системами.
Електронних медичних інформаційних систем (МІС) – узагальнена назва цілої низки приватних програмних продуктів (систем), які дають можливість автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі. Це спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє взаємодіяти з ЦБД (у разі підключення).

Технічна архітектура ЕСОЗ передбачає двокомпонентну систему з єдиною центральною базою даних, яка належить державі, та множиною бізнесових електронних медичних інформаційних систем (рис. 1). При цьому держава встановлює правила та стандарти ЕСОЗ, гарантує безпеку системи, а бізнес відповідальний за надання сервісів користувачам (пацієнти, лікарі, фармацевти та фахівці з фармацевтичною освітою, керівники закладів охорони здоров’я, аптечних закладів тощо).

Зазначене архітектурне рішення має суттєву перевагу, оскільки всі ключові дані зберігаються централізовано в центральній базі даних ЕСОЗ. Це є перевагою і для держави, оскільки така інформація показує цілісну картину надання медичних послуг для всієї країни, що дозволяє здійснювати якісний аналіз та прогноз необхідних медичних послуг для населення.

Рисунок 1. Архітектура ЕСОЗ

Електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ) забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я. Система створена для того, щоб уніфікувати, об'єднати та захистити всю медичну інформацію та дані в масштабах всієї країни.

2.6.4. Інструменти ЕСОЗ

Завдяки створенню та функціонуванню ЕСОЗ вдалося реалізувати впровадження таких інструментів та сервісів:

електронні медичні записи, сукупність яких становить електронну медичну картку пацієнта;
декларації з сімейним лікарем;
електронні направлення;
електронні рецепти;
плани лікування;
медичні висновки про народження та послуга єМалятко;
медичні висновки про тимчасову непрацездатність та е-лікарняні;
модуль імунізації та COVID-сертифікати;
облік реабілітаційних втручань та МКФ та ін.

2.6.5. Користувачі ЕСОЗ

ЕСОЗ об’єднує сьогодні десятки мільйони пацієнтів, сотні тисяч працівників сфери охорони здоров'я, десятки операторів медичних інформаційних систем.

Є три основні групи користувачів в ЕСОЗ (станом на червень 2024 року):

пацієнти (зареєстровано 35 млн осіб);
медичні, фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації (понад 430 тисяч активних користувачів);
заклади охорони здоров'я (понад 19 тисяч державних, комунальних та приватних закладів).