Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Телемедична візуалізація та телерадіологія

Тема 5.4. Телемедична візуалізація та телерадіологія

5.4.1. Глосарій

Телемедична візуалізація – сукупність технологій отримання та обробки зображень тіла людини та його органів і тканин для клінічного аналізу, діагностики та лікування. Включає комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, ультразвукові методи дослідження, ендоскопію, еластографію, тактильне зображення, термографію, медичну фотографію тощо.

Телерадіологія – сукупність технологій та засобів для обробки зображень, отриманих під час діагностичних процедур, виконаних із застосуванням радіологічного обладнання, та/або надання доступу до них за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій для аналізу, інтерпретації та підготовки медичного висновку.

Телеконсультування (телевідеоконсультування) – комунікація (взаємодія) двох або більше учасників (медичних (фармацевтичних) працівників та/або фахівців з реабілітації та пацієнтів) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій з метою надання пацієнтам медичної та/або реабілітаційної допомоги та профілактики.

Біотелеметрія (телеметрія) – сукупність технологій та засобів, що дають змогу проводити дистанційне вимірювання, а також обробку та передачу інформації/даних про показники стану здоров’я пацієнта.

Віддалений моніторинг (телемоніторинг) – моніторинг показників здоров’я людини шляхом вимірювання, збору і передачі такої інформації, а також контроль виконання пацієнтом лікарських призначень, за допомогою засобів телемедицини.

Система архівування та розсилання зображень (САРЗ, англ. PACS – Picture archiving and communication system) – технологія, що використовується в медичній візуалізації для зберігання та зручного доступу до DICOM-зображень, які передбачають створення спеціальних віддалених архівів на DICOM-серверах, де великий за обсягом архів може тривалий час існувати в «гарячому» вигляді і бути швидко доступним для пошуку і перегляду в DICOM-мережі.

Інтероперабельність – здатність систем інформаційних і комунікаційних технологій та бізнес-процесів, які вони підтримують, до обміну даними та до сумісного (колективного) використання інформації та знань.

Інтерпретація дослідження тлумачення результатів радіологічного дослідження, яке означає визначення співвідношення даних, отриманих в результаті виконаних досліджень пацієнта, із прийнятими в медицині нормами.

DICOM (Digital Imaging and Communications in Medicine) – міжнародний стандарт створення, зберігання, передачі та візуалізації біомедичних зображень і документів пацієнтів.

Графічне дослідження (Imaging Study) відображення вмісту об’єкту DICOM, створеного під час виконання радіологічного дослідження, за виключенням зображення.

3D-звіт (англ. 3-dimensional) – представлення діагностичного зображення у тривимірній проекції за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

5.4.2. Вступ

Телерадіологія та телевізуалізація є складовими теледіагностики і мають широке застосування у різних галузях медицини, де виникає потреба в обробці та аналізі діагностичних зображень.



Рисунок 1. Схема складових компонентів телемедицини


У цьому матеріалі розглянуто основні теоретичні та практичні аспекти використання телерадіології та телевізуалізації як методів теледіагностики в сучасній телемедицині.

Теледіагностика дозволяє лікарям дистанційно взаємодіяти з пацієнтом за допомогою сучасних технологій. Теледіагностика може бути використана: 

  • для моніторингу пацієнтів на дому, особливо тих, хто має хронічні захворювання, або тих, хто перебуває на реабілітації, для спостереження за перебігом різних захворювань, таких як онкологія, захворювання серця, діабет та інших хронічних захворювань; 
  • для отримання лікарями доступу до медичних даних та зображень з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету, що дозволяє здійснювати дистанційну консультацію та лікування пацієнтів.

Теледіагностика може бути використана як окремий елемент телемедицини, а також може бути включена до комплексної системи телемедицини для забезпечення повноцінної консультаційної медичної допомоги у дистанційний спосіб. 

Основні переваги теледіагностики:

  • Теледіагностика дозволяє підвищити ефективність медичної допомоги та створити умови для ранньої та більш точної діагностики захворювання пацієнтів.
  • Теледіагностика забезпечує для пацієнтів доступ та якість медичної допомоги з будь-якого місця, що сприяє зменшенню навантаження на медичну систему та гарантує отримання допомоги для тих, хто не може бути присутнім на прийомі особисто.
  • Для постачальників послуг теледіагностика підвищує економічну ефективність. Знижується потреба у дорогій фізичній інфраструктурі, також, наприклад, радіологи можуть надавати консультації у віддалений спосіб в разі, якщо забезпечено доступ до діагностичних даних. Це прискорює надання допомоги та скорочує час очікування.
  • Теледіагностика забезпечує надання доступу до більш спеціалізованих послуг, які можуть бути недоступні в окремій місцевості. 
  • Теледіагностика дозволяє покращити співпрацю між спеціалістами різного фаху, що веде до більш точної діагностики та покращення результатів лікування.

Теледіагностика як важлива складова сучасної медицини використовується в різних країнах світу. Так, у Японії з 1998 року діє національна мережа теледіагностики, яка об'єднує понад 2000 лікарень та інших медичних закладів. Ця мережа дозволяє лікарям отримувати дистанційний доступ до медичної інформації та консультуватися з іншими фахівцями з усього світу.

У США теледіагностика застосовується в широкому спектрі медичних спеціальностей, включаючи радіологію, психіатрію, дерматологію та інші. У багатьох випадках такі результати діагностики як електрокардіограма або рентгенівське зображення можуть бути передані на відстань за допомогою інструментів і методів теледіагностики.

В Європі теледіагностика також широко використовується у багатьох країнах. Наприклад, у Великобританії теледіагностика забезпечує доступ до медичної допомоги в важкодоступних та віддалених районах.

В Україні ж нині теледіагностика набуває поступового розвитку: до закладів первинної медичної допомоги поставлено понад чотири тисячі мобільних телемедичних апаратно-діагностичних комплексів, в областях розпочали роботу регіональні центри телемедицини, організовано телеконсультування за окремими напрямами і в межах надання екстреної медичної допомоги тощо. Але з розвитком ЕСОЗ підходи до впровадження теледіагностики необхідно переглянути з урахуванням існуючої методологічної побудови ЕСОЗ та її технічної архітектури.

5.4.3. Актуальність питання

З урахуванням розвитку технологій та зростання кількості виконуваних досліджень зростає потреба в ефективній організації роботи з діагностичними зображеннями у відповідному програмному забезпеченні для обробки та аналізу цих зображень. У зв’язку з чим виникає необхідність впровадження системи управління доступом та маршрутизації діагностичних зображень для ефективного та безпечного функціонування телерадіології.

Крім того, існує потреба в підвищенні доступності рентгенодіагностики для населення. Станом на 2019 рік на одного лікаря-радіолога припадало понад 4 рентгенівських апарати. При цьому існує динаміка скорочення кількості лікарів-радіологів, а середній вік спеціалістів зростає щороку. Постійне зростання робочого навантаження призводить до виникнення дефіциту ресурсів під час діагностичного процесу та зниження доступності надання медичної допомоги.

Дефіцит лікарів-радіологів, особливо в невеликих лікарнях, і їх недоступність у неробочий час призводить до того, що пацієнтам, які надходять у відділення невідкладної допомоги, навіть у критичному стані, доводиться годинами очікувати на діагностику. 

Впровадження телерадіології на системному рівні дозволяє забезпечити лікарні діагностикою у неробочий час, наприклад, вночі, на вихідних або у свята, що відіграє вирішальну роль у разі необхідності негайного лікування, екстрених ситуацій, в умовах ризику для життя пацієнта.

Застосування телерадіології дозволяє суттєво підвищити якість процесу діагностики шляхом передачі сканувань та аналізу на відстані для отримання віддаленої діагностики. Таким чином, зменшується навантаження на лікаря-радіолога, який знаходиться в лікарні, що в результаті дозволяє збільшити його продуктивність.

Основними передумовами необхідності розвитку телерадіології в Україні є:

  • Отримання результатів радіологічної діагностики в електронну картку пацієнта.
  • Брак кадрів у радіології.
  • Управління використанням діагностичних радіологічних ресурсів в країні в державному секторі.
  • Забезпечення віддаленого доступу до діагностичних даних пацієнта.
  • Застосування технологій штучного інтелекту з метою зменшення навантаження на спеціалістів.
  • Наукові та освітні чинники. 

Впровадження телерадіології також сприяє оптимізації використання діагностичного обладнання шляхом моніторингу використання цього обладнання в закладах охорони здоров’я. Необхідне впровадження інструментів для відстеження функціонування дороговартісного діагностичного обладнання – інформації про фактичне використання, завантаження обладнання та попиту на нього.

Для забезпечення ефективної та безпечної віддаленої роботи із зображеннями необхідне впровадження системи керування доступом та маршрутизації діагностичних зображень. Актуальність її впровадження визначається такими факторами:

  • Відсутність рішення щодо централізованого або розподіленого зберігання та уніфікованого використання даних, які отримані радіологічними методами діагностики в ЕСОЗ.
  • Відсутність доступу до даних радіологічних методів досліджень у пацієнтів.
  • Відсутність доступу до даних телерадіологічних досліджень для лікарів усіх ланок медицини, у тому числі лікарів-діагностів.
  • Відсутність інструменту моніторингу використання радіологічного обладнання, оцінки навантаження, оцінки якості та раціонального його використання, планування закупівель та оновлення парку обладнання.

5.4.4. Нормативно-правові документи

Використання теледіагностики на сьогодні може спиратися на такі нормативно-правові акти:

  • Надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрія, домашнє телеконсультування, виконання медичних маніпуляцій та операцій) наведено в Законі України “Основи законодавства про охорону здоров’я”, а також у Законі України “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”. 
  • У практичну діяльність методи телемедицини у закладах охорони здоров’я запроваджено наказом МОЗ від 19 жовтня 2015 р. № 681 “Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я”.
  • У 2023 році Урядом України схвалено Стратегію розбудови телемедицини в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 липня 2023 р. № 625).
  • У 2023 році ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини”.

Разом із тим станом на 2024 рік ці документи не до кінця відповідають сучасним можливостям телемедицини та тим викликам, в яких знаходиться наша країна. Міністерством охорони здоров’я ведеться робота над підготовкою оновленої нормативно-правової бази, а саме:

  • затвердження Порядку надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини;
  • Зміни до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 р. № 1268;
  • оновлено наказ МОЗ України від 09 червня 2022 р. № 994 "Про проведення тестової експлуатації телемедичних платформ (систем) в умовах воєнного стану в Україні";
  • зміни до наказу МОЗ України від 17 вересня 2022 р. № 1695 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях»;
  • зміни до постанов Кабінету Міністрів України по екстреній медичній допомозі;
  • зміни до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 19 березня 2018 р. № 504, Порядку надання паліативної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 04 червня 2020 р. № 1308.

5.4.5. Теоретичний та практичний аспекти розвитку телемедичної візуалізації та телерадіології

Телерадіологія є одним з передових методів телемедицини, що починає свій розвиток ще з 1960х років і зараз активно використовується в різних країнах світу.

Радіологічні методи діагностики включають:

  1. Рентгенівську діагностику – використовує рентгенівське випромінювання для отримання зображень внутрішніх органів та кісток.
  2. Комп'ютерну томографію (КТ) – використовує комп'ютерну обробку рентгенівських зображень для створення детальних 3D-зображень внутрішніх органів та тканин.
  3. Магнітно-резонансну томографію (МРТ) – використовує магнітні поля та радіохвилі для створення детальних зображень внутрішніх органів та тканин.
  4. Ультразвукову діагностику (УЗД) – використовує ультразвукові хвилі для створення зображень внутрішніх органів та тканин.
  5. Радіонуклідну діагностику – використовує радіоактивні речовини для визначення функцій органів та тканин.
  6. Позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) – використовує радіоактивні речовини для створення зображень метаболічної активності внутрішніх органів та тканин.

Спільною характеристикою всіх перерахованих методів діагностики є отримане з діагностичного апарату зображення в певних форматах, які дозволяють зберігати дані великих розмірів та різного наповнення. Радіологічні методи діагностики генерують велику кількість діагностичних зображень із значним розміром. 

Для забезпечення якісної та доступної допомоги пацієнтам в процесі надання телемедичних послуг за рахунок використання радіологічної діагностики необхідно впроваджувати подальші кроки з розвитку телемедичної візуалізації та радіології: 

  1. Розробка централізованих апаратно-програмних рішень телерадіології для забезпечення механізмів збору, зберігання, обробки та використання даних, отриманих у процесі виконання радіологічних досліджень.
  2. Реалізація системи керування доступом та маршрутизації медичних зображень за результатами радіологічних досліджень.
  3. Забезпечення належного рівня безпеки зберігання та доступу до діагностичної медичної інформації.
  4. Удосконалення нормативно-організаційної бази для функціонування та впровадження телерадіології в процеси охорони здоров’я.

Телерадіологія повинна забезпечити не лише збереження та інтерпретацію медичних зображень (результатів радіологічних досліджень), а й персоніфікований захищений доступ, обмін та маршрутизацію цих даних. Пацієнти мають бути впевнені в тому, що персональні дані використовуються належним чином, а також, що їхня конфіденційність охороняється та дані використовуються у законний спосіб.

5.4.6. Корисні посилання

1. Стаття 35-6 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” про надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини

2. Розпорядження КМУ від 14 липня 2023 р. № 625 “Про схвалення Стратегії розбудови телемедицини в Україні

3. Наказ МОЗ від 20 червня 2022 р. № 1062 “Про організацію надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини в умовах воєнного стану”

4. Наказ МОЗ від 17 вересня 2022 р. № 1659 “Про затвердження Порядку надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини, реабілітаційної допомоги із застосуванням телереабілітації на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях”

5. Звіт «Телемедицина в Україні – ситуаційний аналіз». LHSS, USAID, березень 2023

6. “Телерадіологія як необхідна складова ефективності рентгенодіагностики”. Балашов С.В., Коваленко Ю.М., Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2019

7. “Проблеми та перспективи розвитку телемедицини в Україні”. Вадим Терентюк, Практика Управління медичним закладом, 2022 

8. Стандарт цифрових зображень та комунікації в медицині. DICOM браузер 

9. Стандарт цифрових зображень та комунікації в медицині DICOM. Практичний посібник 

10. Рівність у сфері цифрового здоров’я технології в рамках Європейського регіону ВООЗ: огляд обсягу, ВООЗ 2022 

Ключові слова / теги

Теледіагностика, телемедична візуалізація, телерадіологія, телеметрія, DICOM, система управління доступом та маршрутизації діагностичних зображень

Наступна сторінка: Біотелеметрія