Тема 1.1. Робота з комп’ютером, автоматизоване робоче місце працівника сфери охорони здоров'я

1.1.1. Глосарій 

Рамка цифрових компетентностей для працівників охорони здоров'я України (далі – Рамка) – це інструмент, створений з метою покращення рівня цифрових компетентностей працівників cфери охорони здоров’я, який можна вважати до певної міри довідником із цифрових компетентностей, що окреслюють обсяг знань, умінь, практичних навичок і ставлень, які необхідні для підвищення якості надання медичних послуг населенню, достойної конкуренції на українському і європейському ринку праці та ефективного використання сучасних досягнень у напрямі цифрових технологій. Рамка відображає сучасний стан та тенденції впровадження засобів цифровізації і використання комп’ютерної техніки у сфері охорони здоров’я і, відповідно, необхідних цифрових навичок для практичного освоєння та використання цих технологій. 

Автоматизоване робоче місце (далі – АРМ) – індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці користувача і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран та друк необхідних йому документів і даних. АРМ працівника cфери охорони здоров’я є програмним модулем електронної медичної інформаційної системи (МІС), призначеним для підвищення ефективності роботи працівників шляхом значного скорочення часу на виконання іншої роботи. АРМ включає наступні ключові блоки: робоче місце медичного та фармацевтичного працівника.

Робоче місце медичного працівника – це функціональний блок МІС, що включає основні інструменти щодо роботи з даними про пацієнтів та їх медичними записами в ЕСОЗ і складається з відповідних модулів, зокрема: “Робоче місце лікаря ПМД”, “Робоче місце лікаря СМД”, “Робоче місце середнього медичного персоналу”, “Робоче місце лаборанта”, “Робоче місце медичного координатора”.

Робоче місце фармацевтичного працівника – це функціональний блок для роботи фармацевтичних працівників в ЕСОЗ. 

1.1.2. Вступ

Розвиток цифрових технологій сприяє розвитку національної цифрової економіки та суспільства, підвищенню якості життя громадян, а також диктує потребу у підготовці кадрового потенціалу для реалізації державної політики цифрової трансформації у сфері охорони здоров’я, яку окреслено, у тому числі в законодавчих актах з розвитку цифрової економіки та суспільства України, розвитку цифрових компетентностей громадян, цифрової трансформації системи охорони здоров’я. Пріоритетні напрями, завдання і проекти у сфері охорони здоров’я вже значною мірою реалізовані у вигляді створеної в Україні екосистеми електронної охорони здоров’я, а також введених окремо спецкурсів у закладах медичної та фармацевтичної освіти. Такий підхід узгоджується зі світовими тенденціями та рекомендаціями ВООЗ, однак наразі залишаються ще відкритими питання структуризації і відповідності конкретних цифрових знань, умінь і навичок певним рівням фахової кваліфікації, посадовим обов’язкам і виконуваним функціям працівників охорони здоров’я різних категорій.

1.1.3. Актуальність питання

При впровадженні електронної охорони здоров'я та електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ) цифрова компетентність стає невід’ємною складовою професійної діяльності працівників сфери охорони здоров'я. Цифрова компетентність охоплює впевнене, критичне та відповідальне використання цифрових технологій безпосередньо у професійній діяльності, а також для безперервного професійного розвитку (БПР), працевлаштування та власного розвитку. Цифрова компетентність працівника cфери охорони здоров’я охоплює такі поняття як загальна цифрова грамотність, інформаційна грамотність, управління цифровими медичними даними та передача медичної інформації, цифрова комунікація та співпраця, проведення діагностичних досліджень, підтримка прийняття рішень, кібергігієна та кібербезпека (включаючи захист персональних даних пацієнтів), а також розв'язання проблем і навчання впродовж життя у цифровому середовищі.

1.1.4. Рамка цифрових компетентностей для працівників охорони здоров’я України

Рамка цифрової компетентності працівника охорони здоров’я — це документ, який підвищить рівень цифрової грамотності фахівців медичної сфери. Рамка допоможе формувати державну політику та впроваджувати освітні ініціативи, щоб збільшити використання цифрових технологій медичними працівниками різних напрямів та категорій.

Рамка буде корисна для посадових осіб, які формують державну політику у сфері охорони здоров’я, розробників професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик, укладачів навчальних програм закладів освіти, членів атестаційних комісій. 

Документ реалізовано у межах втілення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Також він відповідає Концепції розвитку цифрових компетентностей та Концепції розвитку електронної охорони здоров’я.

За основу взято підхід до створення європейської концептуально-еталонної моделі Рамки цифрових компетентностей для громадян ЄС (The Digital Competence Framework for Citizens DigComp 2.1 та DigComp 2.2.1 ), досвід Великої Британії, США та Канади, рекомендації у сфері цифрових компетентностей від інших європейських та міжнародних інституцій, а також кращі світові та європейські практики в сфері охорони здоров’я. Міжнародний досвід було адаптовано до національних особливостей, потреб та стану розвитку електронної охорони здоров’я в Україні.

У Рамці виділено декілька вимірів: усі компоненти (складові) цифрової компетентності згруповано у 5 сфер (С) по 5 компонентів (К) у кожній сфері, надано детальний опис (дескриптори) кожного компоненту і описано вимоги до 4-х рівнів оволодіння за кожним компонентом. 

Для успішного опанування всіма компонентами необхідний базовий рівень загальної цифрової грамотності, виділений у першу сферу (С1). Він охоплює знання, уміння та ставлення до використання сучасних засобів інформатизації, уміння коректно та ефективно працювати в Інтернет-мережі, у тому числі забезпечуючи захист та конфіденційність персональних даних і службової інформації тощо. В основу покладено пацієнтоорієнтований підхід, який забезпечується трьома сферами (доменами): С2 – управління даними в ЕСОЗ та інших інформаційних системах; С3 – цифрова комунікація та взаємодія в цифровому середовищі; С4 – цифрові інструменти, пристрої, системи та застосунки, включаючи найновітніші технології і засоби. Ці три сфери визначають необхідні цифрові навички при роботі з пацієнтами, надання первинної і спеціалізованої медичної допомоги, готовність працівників до освоєння, використання і впровадження сучасних досягнень у сфері охорони здоров’я завдяки її цифровізації. Окремо виділено п’яту сферу (С5) щодо застосування цифрових технологій для управління сферою охорони здоров’я, яка є певним маркером успішності впроваджень нових технологій у практичну діяльність закладів. Тут виділяються як компоненти, необхідні для управління процесами, об’єктами, засобами, ресурсами, так і підкреслюється важливість персональних лідерських якостей та здатність оцінювання ризиків і вирішення проблем із застосуванням цифрових технологій в охороні здоров’я.

1.1.5. Рівні цифрової грамотності

Ураховуючи велику різноманітність і особливості різних фахових спеціалізацій працівників сфери, у Рамці окреслено лише узагальнені вимоги щодо рівнів оволодіння цифровою компетентністю, що дозволяє за необхідності деталізувати вказані рівні при визначенні вимог конкретних професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик працівників охорони здоров’я різних спеціалізацій. Таким чином, деякі компоненти цифрової компетентності, необхідні для працівників окремих спеціалізацій на достатньому рівні, для працівників інших спеціалізацій можуть бути необхідними для освоєння на фаховому або високому рівні, що має бути прописано у кваліфікаційних вимогах. 

Оцінювання рівня володіння цифровою компетентністю виконується за якісною (базовий, достатній, фаховий, високий рівень) та кількісною шкалою, що визначається у бальній системі (1-100). Бали виставляються як за результати тестування, так і за виконання практичних завдань. Кількісна оцінка відбувається відповідно до типу тестування, складності, кількості та об’єму тестових завдань. 

Для визначення рівня цифрової компетентності використовується відповідна шкала вимірювання рівнів володіння цифровою компетентністю (Таблиця 1). Починаючи з базового рівня і до високого, кожен наступний рівень включає в себе попередній. Для кожного рівня відображені загальні та специфічні навички. Крім того, кожен рівень розглядається як з позиції складності завдань та глибини пізнання, так і автономності роботи. Важливо, що залежної від посадових обов'язків, вимоги до рівня володіння цифровою компетентністю можуть і будуть відрізнятися від сфери до сфери.

Таблиця 1. Якісна шкала вимірювання рівнів кваліфікації щодо цифрової компетентності

Реальний рівень володіння певними компетентностями визначається тестуванням працівників охорони здоров'я за відповідними змістовними навчальними модулями, а також виконанням ними практичних ситуативних завдань, що стосуються певних компонентів цифрової компетентності. Такі модулі містять деталізовану інформацію щодо відповідних компетентностей згідно з їх дескрипторами. Тестові завдання можуть використовуватись працівниками охорони здоров'я для проведення самооцінювання їх рівнів володіння компетентностями з метою вибору навчальних модулів для підвищення свого кваліфікаційного рівня. 

1.1.6. Автоматизоване робоче місце (АРМ) як модуль МІС, його завдання та функції

Автоматизоване робоче місце є необхідним модулем МІС для забезпечення кращої роботи закладу, що дозволяє максимально автоматизувати роботу кожного спеціаліста, підвищивши якість надання медичних послуг. 

Завдання, які розв’язує використання АРМ:

• економія часу (ведення документації в електронному вигляді, доступ до результатів обстежень і призначень інших лікарів, можна скоротити час, витрачений на зазначені види робіт та надавати більше медичних послуг);
• підвищення лояльності до пацієнтів (прийом через відеозв’язок, контроль лікування в реальному часі тощо);
• можливість контролю власної ефективності. 

Залежно від вибору МІС модуль робочого місця лікаря може відрізнятись за інтерфейсом та додатковою функціональністю. Але модуль будь-якої МІС, яка підключена до ЦБД ЕСОЗ, включає обов’язкову для роботи з ЕСОЗ функціональність. 

Модуль “Функціональності ЕСОЗ, доступні для лікарів первинної медичної допомоги (Робоче місце лікаря ПМД)” повинен містити таку обов’язкову функціональність:

• перегляд та заключення декларацій із пацієнтами; 
• ведення електронних медичних записів;
• електронні направлення;
• діагностичні звіти;
• процедури;
• спостереження;
• облік електронних рецептів на лікарські засоби;
• облік електронних рецептів на медичні вироби;
• формування медичних висновків, у тому числі про тимчасову непрацездатність;
• імунізація;
• отримання доступу до медичних даних;
• робота з записами про пацієнтів у системі;
• план лікування;
• робота з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
• клінічна оцінка.  

Модуль “Функціональності ЕСОЗ, доступні для лікарів спеціалізованої медичної допомоги (Робоче місце лікаря СМД)” повинен містити таку обов’язкову функціональність:

• ведення електронних медичних записів;
• діагностичні звіти;
• процедури;
• спостереження;
• ЕМЗ та електронні направлення для неідентифікованих пацієнтів;
• електронні направлення;
• ЕМЗ у стаціонарних умовах;
• формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність;
• імунізація;
• отримання доступу до медичних даних;
• робота з записами про пацієнтів у системі;
• облік електронних рецептів на лікарські засоби;
• облік електронних рецептів на медичні вироби;
• план лікування;  
• робота з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
• клінічна оцінка.

Відповідно до наказу МОЗ України від 27.12.2013 № 1150 автоматизоване робоче місце медичного працівника має включати, проте не обмежуватись наступним:

• у завідувача амбулаторією, лікарів ПМД, старшої медичної сестри, молодших спеціалістів з медичною освітою: системний блок з монітором або ноутбук, або інші еквівалентні пристрої, принтер, стандартне та прикладне програмне забезпечення, інші периферійні пристрої, у т.ч. такі, що забезпечують доступ до локальної мережі та Інтернет;
• у реєстратора: системний блок з монітором, принтер, стандартне та прикладне програмне забезпечення, інші периферійні пристрої, у тому числі такі, що забезпечують доступ до локальної мережі та Інтернет;
• у головного лікаря, заступника головного лікаря, статистика, бухгалтера, економіста, головної медсестри: системний блок з монітором, принтер, стандартне та прикладне програмне забезпечення, інші периферійні пристрої, у тому числі такі, що забезпечують доступ до локальної мережі та Інтернет.

Метою створення робочого місця фармацевтичного працівника є:

• оптимізація, прозорість та ефективність процесу погашення рецептів на рецептурні ліки;
• спрощення та автоматизація регулярної звітності в аптечному закладі;
• інструмент контролю за відпуском рецептурних препаратів суворої звітності; 
• інструмент відпуску рецептурних препаратів за програмою «Доступні ліки».

Залежно від вибору МІС модуль робочого місця фармацевта може відрізнятись за інтерфейсом та додатковою функціональністю. Обсяг функціональних вимог:

• можливість перегляду записів про електронні рецепти, у тому числі виписані за програмою реімбурсації «Доступні ліки»;
• відпуск лікарських засобів за електронними рецептами, у тому числі виписаними за програмою реімбурсації «Доступні ліки» тощо.

Для відпуску рецептурних ліків аптечний заклад необхідно забезпечити таким обладнанням:

• робоче місце фармацевта: стандартний ПК або ноутбук;
• доступний та швидкий Інтернет: відтак кожен компʼютер має бути підключеним до мережі Інтернет;
• програмне забезпечення: операційна система, МІС. Надавайте перевагу ліцензійному програмному забезпеченню – це забезпечить його регулярне оновлення до актуальної версії, а також посилить безпеку вашої компʼютерної мережі;
• периферійна техніка: сканер штрихкодів (опціонально для зручності сканування рецептів).

1.1.7. Корисні посилання 

1. Закон України “Про захист персональних даних”   

2. Закон України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”

3. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1671 “Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров’я”

6. Технічні вимоги до МІС

7. Серія навчальних відеороликів, розміщених на спеціалізованому вебпорталі Академії НСЗУ

8. YouTube-канал eHealth

9. Телеграм канал eHealth

10. Навчальний курс на порталі “Дія: цифрова освіта” “Цифрові навички для медичних працівників”

Ключові слова / Теги

Цифрова трансформація, сфера охорони здоров’я, цифрові компетентності, електронна охорона здоров’я, цифрові знання, цифрова компетентність, автоматизоване робоче місце

Наступна тема: Мобільні цифрові засоби та мобільні застосунки