Трансформація охорони здоров’я: чого чекати медикам
Число медпрацівників у країні впродовж останніх кількох років залишається відносно стабільним: у державних і приватних медзакладах працює близько 186 тисяч лікарів. Головне завдання на сьогодні – не збільшити число медиків, а забезпечити якісну медичну допомогу на усіх рівнях і достойну зарплату медикам.
За останні роки число лікарів, які працюють у державних і приватних закладах охорони здоров’я, дещо збільшилося (з 185 945 у 2014 році до 186 178 у 2017 році). Схожа ситуація спостерігається у медзакладах, підпорядкованих МОЗ України. Тобто про тотальний брак кадрів не йдеться.
Головне завдання на сьогодні – забезпечити якісну медичну допомогу на усіх рівнях і достойну зарплату медикам. Саме тому МОЗ України впроваджує системні зміни у охороні здоров’я. Передусім йдеться про реформу фінансування: уже цього року заклади первинної меддопомоги, які автономізуються і увійдуть у реформу, зможуть отримувати пряме фінансування від держави через НСЗУ за кожного пацієнта і вільно розпоряджатись коштами. Це означає, що тарифні сітки заробітної плати для медиків будуть скасовані: заклади отримують можливість самостійно визначати розмір виплат і достойно мотивувати лікарів. Реформування моделі фінансування медичних установ спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги розпочнеться вже наступного року.
Якість меддопомоги нерозривно пов’язана із якістю освіти медиків. Уже з цього року можливість стати медиком отримають лише найбільш мотивовані абітурієнти: МОЗ разом з МОН вводять пороговий прохідний бал для медичних спеціальностей на рівні 150 балів ЗНО з профільних предметів. У цьому році також буде проведено міжнародне моніторингове оцінювання якості вищої медичної освіти, яке допоможе визначити і поступово вирішити проблемні моменти у підготовці медиків.
З 2019 року для студентів-медиків, які здобувають ступінь магістра, починаються важливі зміни - свої знання та навички вони підтверджуватимуть складанням Єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Він складатиметься з чотирьох компонентів:
- Інтегрований тестовий іспит «КРОК»;
- Об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит, який перевіряє практичні навички випускника;
- Міжнародний іспит з основ медицини;
- Іспит з англійської мови професійного спрямування.
Успішне проходження всіх етапів іспиту підтвердить, що студенти медичних ВНЗ отримали комплексну підготовку та готові продовжувати навчатися в інтернатурі.
Запровадження такого іспиту дозволяє нам вперше за роки незалежності створити комплексний підхід до оцінювання знань майбутніх лікарів.
Системні зміни поступово впроваджуються і у щоденну роботу медиків. У березні МОЗ скасувало морально застарілі форми первинної облікової документації, щоби вивільнити дорогоцінний лікарський час на допомогу пацієнтам та професійний розвиток.
МОЗ також змінює підхід до професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я – лікарі вдосконалюватимуть свої компетентності у безперервному режимі. Це означає, що уже цього року офіційно визнаватимуться знання та навички, отриманні під час участі у різноманітних тренінгах, стажуваннях, дистанційних курсах, а не лише в закладах післядипломної освіти. Тож тепер результати участі лікарів у фахових нарадах, семінарах, науково-практичних конференціях, симпозіумах, з’їздах, виставках, в симуляційних тренінгах, майстер-класах, курсах з оволодіння практичними навичками, стажування в клініках інших країн, дистанційне навчання, у тому числі електронне через фахові інтернет-ресурси відтепер враховуватимуться при проведенні атестації, відповідно до затверджених МОЗ критеріїв. За кожен формат отримання знань будуть нараховуватися бали, які потім розглядатиме атестаційна комісія. Зараз МОЗ розробляє критерії нарахування балів за участь у різних заходах в системі безперервного розвитку.
Більшість із цих починань – перші реальні кроки, які допоможуть медикам отримати більше мотивації до навчання і саморозвитку, побудови довірчих стосунків із пацієнтами, а пацієнтам – якісніші медичні послуги.