Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Чому пластик шкідливий для здоров’я й довкілля?

10 грудня почав діяти закон, який обмежує використання пластикових пакетів. З обігу їх прибиратимуть поступово, однак уже тепер пакети треба купувати.

Попри те, що науковці досі не можуть повною мірою оцінити всі аспекти, наслідки та масштаб негативного впливу пластикових відходів, уже зрозуміло, що їхнє накопичення завдає непоправної глобальної шкоди екології та здоров’ю.

Варто розуміти, що для повного розкладання поліетиленового пакетика потрібно від 200 до 400 років. Але й тоді він не є безпечним, адже разом із водою і продуктами харчування в організм людини потрапляє мікропластик та/або компоненти розпаду пластику, які мають токсичну дію, впливають на всі системи організму.

Повністю відмовитися від пластику в глобальних масштабах неможливо, проте в побуті максимально його обмежити можна. Саме побутовий пластик забруднює довкілля найбільше. Наприклад, «сміттєвий острів» у Тихому океані завбільшки з територію України на 90 % складається з побутового пластику.

Використання пластику в Україні

Для побутових потреб середньостатистичний українець використовує майже 500 поліетиленових пакетів на рік. У країнах ЄС цей показник більш ніж вп’ятеро нижчий — 90. Із 40 тисяч тонн пластику в Україні на переробку йде лише 6 %. У Європі рівень утилізації сягає 70 %. 83 % сміття, яке виявили природоохоронці в Чорному морі, — це побутовий пластик. Саме через пластик Чорне море вдвічі брудніше за Середземне.

Вплив на зміни клімату

Виробництво пластику спричиняэ глобальні зміни клімату, адже більшість пластикових пакетів виготовляють із поліетилену, що отримується при переробленні сирої нафти та природного газу.

Насамперед зміни клімату полягають у глобальному потеплінні. Збільшення температури повітря призводить до негативного впливу на середовище нашого проживання, сприяє загостренню хронічних захворювань, виникнення серцево-судиних та психічних порушень.

Виготовлення і використання одноразових пластикових продуктових пакетів призводить до витрачання енергії та виснаження невідновлюваних ресурсів. Зокрема, потрапляючи в довікілля, пластик розпадається на крихітні мікроскопічні шматочки, які осідають у ґрунтах або забруднюють воду та грунти.

Вплив на організм людини

У виробництві поліетилену використовується надзвичайно токсичний свинець. Продукти, що лежать у пакеті, швидше псуються, на них розвивається пліснява. При заморожуванні поліетилену з нього виділяються токсини. Небезпечно також розігрівати напівфабрикати в пакованні: доведено, що під дією високої температури з пластику виділяється токсичний газ формальдегід.

Для з’єднання швів паковання нерідко застосовують клей, який також може згубно впливати на продукти, які потім вживає людина. Крім того, збільшення виробництва і використання пластику за останні 20 років викликало ріст ендокринологічних та онкологічних захворювань від хімічних речовин (ендокринних руйнівників), що містяться в ньому. До основних ендокринних руйнівників відносять стійкі органічні забруднювачі, більшість із яких наявні в пластику або в продуктах його розпаду. Наукові дослідження виявили, що з дією цих речовин пов’язані збільшення кількості вроджених дефектів, раннє статеве дозрівання, безпліддя, проблеми репродуктивного здоров’я, онкологія, ожиріння й неповедінкові порушення.

Моніторингові спостереження за ґрунтами

Моніторингові дослідження ґрунтів у зоні впливу полігонів твердих побутових відходів, за даними Центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України, вказують на значні забруднення шкідливими хімічними речовинами в т.ч. і від розпаду пластику.

Наприклад, кількість проб із перевищенням шкідливих хімічних речовин у ґрунтах за 2017–2020 роки становить від 2,3 до 6,1 %, а токсичних хімічних речовин — від 1,5 до 9,5 %.

Зменшити шкідливий вплив пластику на здоров’я й довкілля може кожен із нас. Наприклад, уникати використання пакетиків там, де можна обійтися без них, або завжди носити із собою багаторазові сумки з тканини. Такі продукти, як крупи, макарони можна купувати на вагу, зважувати в мішечках із тканини, а зберігати — у скляному посуді. Харчова плівка не підлягає переробці, її краще замінити фольгою або багаторазовими пластиковими боксами. Краще відмовитися від пластикового одноразового посуду, а стаканчики для кави замінити на багаторазові.