Звіт Рахункової палати щодо Інституту серця: залишилися без уваги важливі деталі

МОЗ України завжди уважно ставиться до рекомендацій Рахункової палати щодо підвищення ефективності використання коштів платників податків заради того, щоби вчасна, необхідна та якісна медична допомога були доступні всім українцям, а надто - вразливим категоріям громадян. Водночас, МОЗ закликає Рахункову палату включити до остаточного звіту аналіз важливих аспектів діяльності Інституту серця, які наразі не враховані.

Фінансування утримання Інституту серця щорічно збільшується, а кількість централізовано закуплених за державний кошт ліків і медичних виробів зростає.  Так, у 2016 році утримання в частині медикаментів і медвиробів (за програмою 2301170) Інституту Серця обійшлося українським громадянам у майже 64 млн грн, у 2017 - вже більше 92 млн грн, а цього року передбачено більше 100 млн грн. Наразі звіт Рахункової палати не показує, наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти та майно Інститутом Серця, а також не враховує інші важливі аспекти.

МОЗ України закликає Рахункову палату обов’язково включити в остаточну редакцію звіту аналіз таких аспектів діяльності Інституту серця:

1. Ефективність використання медичних виробів для лікування пацієнтів з гострим інфарктом міокарда

Щоби забезпечити найвразливішу категорію пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, МОЗ розробило Порядок розрахунку потреби та розподілу закуплених за кошти державного бюджету медичних виробів для стентування коронарних судин для надання допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST.

Порушення цього Порядку та використання таких стентів для планових оперативних втручань є порушенням принципу соціальної справедливості та безвідповідальним і неправильним використанням коштів платників податків. Хоча саме про таке нецільове використання директор Інституту серця публічно заявляв в інтерв’ю ЗМІ, а скарги пацієнтів на незаконні вимоги оплати послуг екстреного стентування в Інституті серця, на жаль, непоодинокі.

Крім того, дані ініційованої Міністерством комісійної перевірки статистичних даних медичної діяльності Інституту серця та Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії свідчать, що час госпіталізації екстрених хворих в Інституті серця в 90% випадків з 9.00 до 18.00, тобто час денної роботи клініки. У той час як, згідно з статистичними даними та досвідом клінік, які чергують цілодобово, 30% пацієнтів з гострим коронарним синдромом по Україні госпіталізуються в нічний час.

Крім того, час надходження пацієнтів з інфарктом міокарда в Інститут серця в перші 2 години з моменту виникнення симптомів становить не більше 2% пацієнтів.

Виявлені відмінності статистичних даних Інституту серця від інших кардіологічних лікарень, що чергують цілодобово, свідчать як про неналагоджену цілодобову роботу у форматі 24/7, так і про можливе нецільове використання стентів для планових операцій.

Тобто цільове використання стентів, придбаних за державний кошт, лише для пацієнтів у критичному стані, забезпечує не лише соціальну справедливість, але й зниження смертності, яка при гострих серцево-судинних захворюваннях може сягати 18%.

2. Результати безоплатного стентування для пацієнтів в екстрених випадках

Минулого року було запроваджено програму безоплатного стентування в екстрених випадках для пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Вперше МОЗ України закупило рекордну кількість стентів та витратних матеріалів - близько 23 тисяч для країни в цілому. Інститут серця отримав 950 стентів у 2016 (на загальну суму 3,060,735.00 грн), а згідно з розподілом 2017-2018 років - 3025 стентів на загальну суму 7,741,442.91 грн. Крім того, всупереч вимогам наказу МОЗ №569, департамент охорони здоров’я КМДА наказом від 07.02.2018 року №129 передав в Інститут серця ще 100 стентів. Тобто загалом Інститут серця отримав більшу кількість стентів для безоплатного стентування в екстрених випадках, ніж будь-який інший заклад в Україні.

МОЗ України закликає Рахункову палату приділити більшу увагу перевірці цього критично важливого аспекту діяльності Інституту серця з точки зору ефективності та цільового принципу використання бюджетних коштів.

3. Оцінка забезпеченості Інституту серця лікарськими засобами та медвиробами за рахунок державного бюджету та дисципліна використання таких ліків і виробів

Фінансування утримання Інституту серця та кількість придбаних за бюджетні кошти ліків і медвиробів щорічно збільшуються. Але Інститут порушує визначені чинним законодавством процедури формування та обґрунтування потреби в забезпеченні ліками та медвиробами, а також звітності щодо їхнього використання та наявних залишків. Так, наприклад, при необґрунтованому збільшенні потреби з боку установи навіть суттєве збільшення кількості поставлених за державний кошт ліків і медвиробів не позначатиметься на рівні забезпеченості, якщо використовувати формальну арифметику. Але саме такий підхід зараз продемонстрований у звіті Рахункової палати.

В аудиті діяльності Інституту важливо приділити особливу увагу саме ефективності використання фактично виділених коштів і наявного забезпечення ліками та медвиробами.

4. Висновки щодо ефективності використання бюджетних коштів за результатами закупівель Інституту Серця, що проводяться установою самостійно

Експерти та ЗМІ раніше вже звертали увагу на закупівлі деяких ліків Інститутом за завищеною ціною. Наприклад, наприкінці 2016 року, аналіз закупівлі Інститутом серця через систему державних закупівель “Прозорро” виявив, що препарат Цефопектам виробництва Борщагівського фармацевтичного заводу був закуплений на загальну суму 197 614,92 грн. по ціні 108,52 грн за упаковку, тоді як той самий постачальник ТОВ “Галафарм” реалізовував цей препарат на ринку за ціною 68,52 грн, що більш ніж у півтори рази дешевше. Переплата лише на закупівлі одного препарату становила більше 80 тис. грн.

Очевидно, що закупівлі Інституту серця мають бути ретельно перевірені на предмет ефективності використання виділеного державою фінансування.

5. Ефективність використання Інститутом серця спеціального фонду, 64% якого складають благодійні внески

Усі кошти спеціального фонду, незалежно від джерел їхніх надходжень, є коштами в розпорядженні бюджетної установи, тому мають бути проаналізовані Рахунковою палатою на предмет ефективності та результативності їхнього використання та публічного звітування щодо цільового використання благодійної допомоги.

6. Господарська діяльність філій Інституту серця

Це питання фактично не відображене у звіті Рахункової палати.  

7. Ефективність розпорядження державним майном

Питання ефективного розпорядження державним майном та надходження до спецфонду Інституту серця коштів, отриманих, зокрема, за надання в оренду приміщень закладу та діяльності у приміщеннях закладу фізичних осіб-підприємців, які є одночасно штатними працівниками Інституту, зазначені в Акті перевірки, але залишились поза увагою у висновках Рахункової палати.

МОЗ України очікує, що у фінальному звіті будуть враховані усі зауваження Міністерства, оскільки ця інформація є критично важливою для об’єктивної оцінки якості управління Інститутом серця.