Зневоднення внаслідок кишкової інфекції: як надати першу допомогу та коли звертатися до лікаря

Відсутність доступу до чистої води та умов для дотримання гігієни можуть призвести до розвитку кишкових інфекцій, наприклад, таких як холера, ентеровірусна інфекція, сальмонельоз чи дизентерія. Ці інфекції можуть спричиняти критичне зневоднення організму через втрату рідини внаслідок блювання і рясної діареї. Це дуже небезпечно! 

Сильне зневоднення – це тяжкий хворобливий стан організму, що виникає внаслідок браку рідини, необхідної для звичайної життєдіяльності усіх систем і органів,  який може розвинутись протягом кількох годин.

Симптоми серйозного зневоднення у дорослих:

• погіршення загального самопочуття,
• спрага, сухість у роті, головний біль,
• сонливість, млявість, короткочасна втрата свідомості,
• прискорене серцебиття та дихання,
• задишка та різка слабкість, запаморочення,
• темно-жовтий колір сечі, зменшення її кількості, 
• втрата пружності шкіри,
• западання очей, посиніння губ та вушних раковин,
• судоми мʼязів.

Симптоми тяжкого зневоднення у дітей та немовлят:

• сухість у роті, 
• плач без сліз,
• сонливість, слабкість, млявість або дратівливість,
• сухі підгузки протягом трьох годин,
• запалі очі, щоки, мʼяке тімʼячко (джерельце) на верхівці голови.

Домедична допомога у разі зневоднення:

Передусім необхідно відновити об’єм рідини та мікроелементів організму. Просто пити воду для цього недостатньо! Для відновлення водно-сольового балансу (регідратація) використовуйте спеціальний розчин. Його можна купити в аптеці без рецепта. У разі, якщо купити його не вдалося, можна використати розчин із 3,5 чайних ложок цукру і 0,5 столової ложки солі в 1 л води.

Важливо!

• Не приймайте антибіотики самостійно без призначення лікаря!
• Для приготування розчину використовуйте лише безпечну чисту воду: бутильовану, кипʼячену або очищену спеціальними засобами (наприклад, таблетками для очищення).

Скільки розчину потрібно пити?

Нижче наведені потреби з розрахунку за 24 години та за умови вживання рідини через рот:

• Вага <10 кг − 100 мл/кг.
• Вага від 10 кг до 20 кг – 1 л для перших 10 кг маси тіла плюс 50 мл/кг для будь-якого збільшення ваги понад 10 кг.
• Вага від 20 кг до 80 кг – 1,5 л + 20 мл/кг на кожен кг для будь-якого збільшення ваги понад 20 кг (максимум 2,4 л на добу).

Важливо пам’ятати, що випоювання краще проводити шляхом надходження рідини через рот – оральна регідратація, а не через крапельницю (довенна інфузія). Остання – для ситуацій, коли неможливо проводити випоювання через рот. Також важливо випоювати правильно – не давати великий об’єм розчинів за один раз, а давати робити ковток кожні п’ять хвилин.

На додаток до розчинів для регідратації немовлят на грудному вигодовуванні потрібно обовʼязково годувати грудним молоком, дітей на штучному вигодовуванні – сумішшю.

Що можна і чого не можна робити?

Продовжуйте давати розчин для регідратації з урахування кожного рідкого випорожнення, поки діарея не мине.

Не давайте лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишківника та лікарські препарати проти діареї – це може призвести до посилення інтоксикації організму та кишкової непрохідності.

Не давайте підсолоджені газовані напої, солодкий сік чи чай, оскільки вони можуть посилити діарею.

Медична допомога у разі зневоднення:

Якщо стан хворого не покращується або стає гіршим – викликайте «швидку»!

Якщо такої можливості немає – дізнайтеся, де знаходиться найближча лікарня, та як швидко можна дістатися туди. У разі деяких кишкових інфекцій зневоднення та інтоксикація можуть відбуватися дуже швидко.

Що робити до прибуття в лікарню?

Якщо хворий дуже слабкий і не може дістатися санвузла, використовуйте підгузки  як для дітей, так і для дорослих, або стілець-туалет, відро-туалет.

Під час очікування швидкої допомоги, дорогою до лікарні продовжуйте напувати хворого розчином для регідратації.

Якщо людині складно пити з чашки, розчин можна давати з ложки, зі шприца без голки, зі шприца-піпетки.

Що робити тому, хто доглядає хворого, щоби не заразитися?

• Якщо є доступ до чистої води, ретельно мийте руки з милом після будь-якого контакту з хворим (змінювали постіль, підгузок, годували, напували, купали, одягали).
• Ретельно мийте руки з милом перед вживанням їжі.
• Ретельно мийте посуд, який використовував хворий, з використанням побутових мийних засобів.
• Протирайте антисептиком поверхні, з якими контактує хворий.
• Якщо немає доступу до чистої води, але є одноразові рукавички – використовуйте їх. Також використовуйте спиртові серветки та антисептики.

За перших ознак кишкових інфекцій або у разі зневоднення одразу зверніться по медичну допомогу. Це може врятувати життя!