Значення і використання МКФ в оцінюванні повсякденного функціонування
Оцінювання повсякденного функціонування особи впроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Порядок проведення оцінювання передбачає, що оцінювання включає визначення необхідності подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
Це означає, що в новій системі оцінюється не лише діагноз, а й те, як стан здоров’я впливає на повсякденне функціонування людини. Якісна оцінка потрібна не тільки для рішення, а й для розуміння подальших потреб людини.
Що враховується в підході до оцінювання і що таке МКФ
Підхід до оцінювання зосереджений не лише на захворюванні чи травмі, а на їхньому впливі на життя людини. Йдеться про те, наскільки стан обмежує її у щоденних діях і участі в житті.
Саме для цього в оцінюванні повсякденного функціонування використовується МКФ — міжнародний класифікатор, який дає єдину рамку для опису функціонування людини та обмежень життєдіяльності. У цій логіці стан людини розглядається не ізольовано, а разом із його впливом на функції організму, активність, участь у повсякденному житті та взаємодію із середовищем.
Чому МКФ важлива для оцінювання функціонування
МКФ потрібна для того, щоб рішення спиралося не лише на назву захворювання, а на оцінку функціонування. Один і той самий діагноз у різних людей може мати різний вплив на повсякденне життя, тому оцінюються не лише медичні дані, а й ступінь та стійкість обмежень.
МКФ допомагає:
- оцінювати вплив стану здоров’я на повсякденне функціонування;
- описувати стан людини за єдиною логікою;
- обґрунтовувати рішення експертної команди;
- визначати потребу в подальшій оцінці в інших сферах життєдіяльності, реабілітації, підтримці чи допоміжних засобах.
Як лікар застосовує МКФ під час оцінювання
Під час оцінювання повсякденного функціонування лікар використовує МКФ як інструмент професійного аналізу, а не як формальне кодування. Логіка послідовна: від діагнозу — до оцінки порушених функцій і далі — до того, як ці порушення впливають на повсякденне життя людини.
У практиці це означає, що лікар оцінює:
- основний стан або захворювання;
- які функції і структури організму порушені;
- як це впливає на щоденну активність;
- чи є ці порушення стійкими;
- які подальші потреби має людина.
Такий підхід дає змогу описати не лише сам факт порушення, а його функціональний наслідок — і на цій основі зробити висновок більш послідовним та зрозумілим.
Які інструменти можуть використовуватися додатково
Для об’єктивізації окремих проявів стану під час оцінювання можуть використовуватися клінічні шкали, зокрема:
- WHODAS 2.0
- індекс Бартел
- шкала Берга
- шкала Ренкіна
- Timed Up and Go
- MoCA
- VAS або NRS
- ASIA/ISNCSCI
- Fugl-Meyer.
Водночас жодна шкала сама по собі не визначає рішення. Вона лише допомагає об’єктивізувати окремі прояви стану і не замінює експертного судження.
МКФ не є автоматичним рішенням
МКФ не є автоматичною системою, яка сама визначає результат оцінювання. Її завдання — допомогти структуровано описати, як саме порушення здоров’я впливають на життя людини, і на цій основі приймати обґрунтовані рішення. Саме тому значення МКФ в оцінюванні повсякденного функціонування полягає не у формальному кодуванні, а в якіснішій оцінці функціонування людини.