Змінили алгоритм лабораторної діагностики кору та краснухи

У зв’язку зі стрімким ростом захворюваності на кір при будь-якому зверненні пацієнтів із висипкою проводитиметься забір зразків для лабораторної діагностики. 

Про необхідність таких заходів повідомили регіональним підрозділам охорони здоров’я під час селекторної наради з Міністерством охорони здоров’я України. 

"Елімінація кору та краснухи досі є одним із світових пріоритетів у сфері охорони здоров’я. І забезпечення високоякісного інтегрованого епіднагляду, що включає лабораторну діагностику усіх підозрілих випадків – важлива умова цього процесу", – зазначає Оксана Сивак, заступник міністра охорон здоров'я з питань європейської інтеграції.

Епідемічне благополуччя з кору та краснухи в країні потребує уваги не тільки у питаннях досягнення стабільно високих показників щеплення. Важлива якісна лабораторна діагностика на ранніх стадіях розвитку спалахів та постійний лабораторний нагляд за циркуляцією вірусів у всіх регіонах країни.

Відповідно до вимог наказу МОЗ України від 17.05.2005 №188 «Про затвердження інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором» при спорадичній захворюваності лабораторно обстежуються всі зареєстровані випадки захворювання на кір, при виникненні спалахів – перші 3 – 5 випадків. Однак, накопичений досвід лабораторної діагностики кору та краснухи вимагає внесення коректив до алгоритму проведення лабораторних обстежень. 

При спорадичному рівні захворюваності матеріал від кожного хворого з підозрою на кір та краснуху необхідно направляти до Центральної та регіональної Одеської лабораторій з діагностики кору та краснухи, що акредитовані до 1 січня 2019 року у лабораторній мережі Європейського Бюро ВООЗ із діагностики кору та краснухи.

Для ізоляції та генотипування вірусів кору та краснухи відбирати зразки сечі та носоглоткові змиви протягом 3-х діб з моменту появи висипу. Одночасно дозволяється проводити відбір зразків сироваток крові для визначення наявності специфічних антитіл класу ІgМ методом імуноферментного аналізу (ІФА). Починаючи з четвертої і до 28 доби відбирати тільки зразки сироваток крові.

Під час зростання захворюваності для підтвердження клінічних діагнозів «кір» або «краснуха» проведення тестування сироваток крові хворих забезпечити у вірусологічних лабораторіях обласних/міських лабораторних центрів МОЗ України. Слід зауважити, що всі наступні випадки захворювання можуть бути підтверджені на підставі епідеміологічного зв’язку з лабораторно підтвердженим випадком. 

За словами спеціаліста Бюро ВООЗ в Україні з питань імунізації та захворювань, що попереджаються вакцинацією, Вусалі Аллахвердієвої, під час спалаху необхідне виявлення і підтвердження кожного ланцюжка передачі захворювання на матеріалі 1-2 зразків. Загалом не менше 80 % діагнозів має бути підтверджено лабораторно. "Це стосується і підвищеної уваги та інформування про відхилені або не зареєстровані підозрілі випадки", – зазначила фахівець. 

Обов’язкового лабораторного підтвердження потребують усі підозрілі випадки кору і краснухи серед вагітних жінок, навіть при вже підтвердженому спалаху і в незалежності від фонової захворюваності або кількості раніше підтверджених випадків. Матеріал від означеного контингенту направляти до Центральної та регіональної Одеської лабораторій з діагностики кору та краснухи.

У випадку продовження спалаху кожні 2-3 місяці необхідно лабораторно досліджувати 5-10 проб, відібраних від інших осіб з підозрою на захворювання кором/краснухою, особливу увагу приділяти відбору зразків (сечі, носоглоткових змивів) для проведення визначення циркулюючого генотипу вірусу кору/краснухи. Це дозволить моніторити відповідний генотипу або генотипів вірусу кору/краснухи.