«Здорове серце» — пріоритет державної політики: як в Україні розвивають комплексну систему допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко взяв участь у XXXІ Всеукраїнському з’їзді серцево-судинних хірургів з міжнародною участю, який відбувся у Рівному. У межах заходу міністр представив комплексну державну програму «Здорове серце», що охоплює безперервний маршрут пацієнта — від профілактики та раннього виявлення серцево-судинних захворювань до екстреної допомоги, кардіохірургії та подальшої реабілітації.
“Очікувана тривалість життя в Україні — близько 73 років, тоді як у країнах ЄС — 81,5 року. Значна частина цієї різниці пов’язана з тим, що люди роками живуть із «тихими» ризиками — підвищеним тиском, високим рівнем цукру — і звертаються до лікаря надто пізно. Дуже часто перший контакт із системою охорони здоров’я відбувається вже після інсульту чи інфаркту, коли хвороба різко змінює життя людини. Сьогодні 35% дорослих українців мають артеріальну гіпертензію, але лише 14% контролюють свій тиск. Водночас серцево-судинні захворювання залишаються причиною 68% усіх смертей в Україні. І найважливіше — до 80% таких смертей можна попередити завдяки своєчасному виявленню, профілактиці та лікуванню. У відповідь на цей виклик держава реалізує комплекс заходів — від скринінгу та первинної допомоги до кардіохірургії, реабілітації та забезпечення пацієнтів препаратами в межах програми «Доступні ліки». Усі ці напрями формують єдину систему, яку ми називаємо «Здорове серце»”
Програма «Здорове серце» включає комплекс політик спрямованих на збереження здоров’я серця. Йдеться про безперервний ланцюг допомоги пацієнту з серцево-судинним захворюванням — від первинної медичної допомоги й скринінгу до лікування гострих станів та реабілітації. Очікується, що реалізація такого комплексного підходу дозволить знизити смертність від серцево-судинних захворювань в Україні на 30–40% протягом наступних 10 років.
Одним із ключових напрямів програми є розвиток первинної медичної допомоги та раннього виявлення ризиків. У 2026 році фінансування первинки у межах Програми медичних гарантій становить понад 27 млрд грн.
Водночас цьогоріч в Україні стартувала національна програма Скринінг здоров’я 40+, яка направлена на раннє виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та ментальних розладів ще до розвитку ускладнень. Наразі понад 650 тисяч людей вже подали заявки на отримання коштів для проходження скринінгу, а понад 76 тисяч — пройшли обстеження.
Нагадаємо, нещодавно Уряд оновив механізм участі у програмі. Відтепер українці віком від 40 років можуть подати заявку у зручний для себе час — через Дію або ЦНАП, без очікування 30 днів після дня народження. Після зарахування коштів учасник має два місяці, щоб пройти скринінг. Якщо кошти не використані протягом цього часу, вони автоматично повертаються до державного бюджету. Водночас учасники, які отримали кошти до 1 травня 2026 року, можуть скористатися ними до 30 червня 2026 року.
“Скринінг має сенс лише тоді, коли працює наступний етап — у разі виявлення ризиків пацієнт отримує лікування. Тому окремо працюємо і над розширенням програми «Доступні ліки». Це важливо і для пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання, адже фактично йдеться про продовження роботи кардіохірурга за межами операційної. Без доступного лікування навіть ідеально проведена операція не дає довготривалого результату. Тут наше завдання — забезпечити людині можливість отримувати необхідну терапію після виписки. Цього року ми вже додали три прямі оральні антикоагулянти. З 1 липня 2026 року програма охоплюватиме повний спектр амбулаторної доказової терапії серцево-судинних захворювань відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів. Програма включатиме близько 80 міжнародних непатентованих назв за цим напрямом. У 2026 році фінансування програми «Доступні ліки» становить 8,7 млрд грн, що на 1,5 млрд грн більше, ніж торік”
Важливою складовою системи допомоги пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями є екстрена медична допомога. Сьогодні триває робота над покращенням маршрутизації пацієнтів із гострими станами — насамперед інфарктами та інсультами — щоб людина якомога швидше потрапляла саме до того медзакладу, де може отримати необхідне втручання. Цьогоріч понад 90% пацієнтів із інфарктом та інсультом були доставлені бригадами екстреної медичної допомоги до спроможних лікарень відповідно до визначеного маршруту. Це дозволяє скорочувати час до надання допомоги, підвищувати ефективність лікування та зменшувати ризики ускладнень і смертності.
У межах розвитку високоспеціалізованої допомоги у 2026 році також переглянуто пакети Програми медичних гарантій у сфері кардіохірургії. Фінансування цього напряму збільшено до 5,2 млрд грн — на 2,1 млрд грн більше порівняно з 2025 роком. Зокрема, операції розподілено за рівнями складності, що дозволило суттєво збільшити оплату, яку отримують медзаклади за складні кардіохірургічні втручання.
Держава також продовжує централізовано закуповувати сучасне обладнання та медичні вироби для лікування серцево-судинних захворювань. За останні роки медзаклади отримали 49 ангіографічних систем і 233 комп’ютерних томографів, закуплених за кошти державного бюджету та міжнародних партнерів. Паралельно більш ніж удвічі — на 1,4 млрд грн — зросло фінансування закупівель медичних виробів за цим напрямом. У 2025 році вперше було закуплено стент-системи не лише для ургентних, а й для планових втручань. Відтак із 2026 року планове стентування судин серця так само є безоплатним для пацієнта у межах Програми медичних гарантій.
Продовжує розвиватися і трансплантація серця. Попри виклики повномасштабної війни, за останні роки суттєво зросла кількість таких втручань, а сама допомога стала доступнішою для пацієнтів у різних регіонах країни. Держава забезпечує фінансування трансплантацій у межах Програми медичних гарантій, розвиває трансплантаційні центри та посилює координацію між медзакладами. Лише за перший квартал 2026 року в Україні виконано 24 пересадки серця, упродовж 2025 року — 103.
Окремий напрям розвитку — кардіореабілітація. У 2026 році фінансування реабілітаційної допомоги становить понад 7,2 млрд грн — це на 1,7 млрд грн більше, ніж торік. Післяінфарктна реабілітація дозволяє знизити смертність протягом року на 20–25%, а рання реабілітація після інсульту на 35% знижує ризик повторних госпіталізацій.
Під час виступу Віктор Ляшко також подякував українським кардіохірургам за роботу в умовах війни та наголосив, що держава продовжить забезпечувати розвиток системи через стабільне фінансування, оновлення стандартів допомоги, підтримку високотехнологічних напрямів та інтеграцію сучасних підходів у систему охорони здоров’я України.