Захворюваність на кір: перші симптоми та алгоритм дій для батьків у разі хвороби

Кір – це висококонтагіозне захворювання, тобто надзвичайно заразне. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом: при кашлі та чханні, особистих контактах, через поверхні, де залишився вірус, наприклад, якщо взятися за ручку дверей на яку нещодавно чхнув хворий. Заразитись можна навіть після того, як хворий залишив приміщення, адже вірус може перебувати в повітрі ще протягом двох годин, залишатись на поверхнях.

За 7 місяців 2025 року в Україні зареєстровано 1 377 випадків кору. Зокрема, серед дітей до 17 років зареєстровано 1 017 випадків. Найбільше випадків з початку року зареєстровано в Івано-Франківській, Чернівецькій та Вінницькій областях. 

Хворий може інфікувати інших ще за декілька днів до появи червоних висипань, характерних для кору. Початкові ознаки захворювання нагадують симптоми застуди: 

• підвищення температури,
• головний біль,
• нежить,
• сухий кашель,
• збільшення лімфовузлів,
• за день-два приєднуються кон’юнктивіт (почервоніння очей і сльозотеча, можливі гнійні виділення),
• діарея та блювота.

Червоні висипання з’являються лише на 4-5 день хвороби. Вони починаються зі голови й обличчя, а згодом розповсюджуються на все тіло. Тоді як плями «Бельського-Філатова-Копліка» — це характерні білі висипи на внутрішній поверхні щік — можу з’явитися вже на 2-3 день захворювання. 

Що робити в разі підозри на кір?

• Залишайтеся вдома.
• Повідомте свого лікаря, слідуйте його рекомендаціям.
• Попередьте про підозру на кір усіх, з ким ви контактували напередодні. 
• Якщо підозра на захворювання у дитини — повідомте адміністрацію школи чи садочка. 

Якщо хвороба підтвердиться, а в колі «контактних осіб» будуть люди не вакциновані від кору, їм рекомендовано зробити екстрене щеплення від цієї хвороби якомога раніше (рекомендовано протягом 72 годин) — для зниження ризиків захворіти та виникнення ускладнень. Детальний план лікування та дій пацієнт обговорює з лікарем. 

У дітей з хронічними хворобами  ризики отримати тяжкі ускладнення у разі захворювання на кір — вищі. Йдеться про пневмонію, вушну інфекцію, запалення мозку. Тому дітей з хронічними хворобами рекомендовано вакцинувати проти кору вчасно і в першу чергу. 

Винятком проведення щеплення проти кору є хвороби чи стани, які сильно пригнічують імунітет. Наприклад, імунодефіцит внаслідок ВІЛ-інфекції або ж коли дитина проходить хімієтерапію чи приймає великі дози стероїдних гормонів. Тому обов’язково зверніться до педіатра чи сімейного лікаря, щоб обговорити вакцинацію дитини, яка має захворювання, які пригнічують імунітет, чи приймає імуносупресивні ліки. 

Високий ризик розвитку ускладнень в разі захворювання на кір загрожує:

• Немовлятам та дітям, молодше 5 років;
• Вагітним жінкам;
• Імуноскомпрометованим пацієнтам (з онкологічними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією тощо).

Також нагадуємо, в яких випадках застосовується “екстрена вакцинація” проти кору. 

Екстрена профілактика — це алгоритм дій для дорослих і дітей, який медики застосовують після звернення людей які контактували з захворілим на кір або пацієнтом з підозрою на захворювання. Вона призначається у випадках, коли не вакцинована або не повністю вакцинована людина контактувала з хворим на кір. 

Щеплення треба зробити якомога швидше після контакту, у перші 72 години — тоді воно може запобігти розвитку хвороби або зменшити її тяжкість.

Випадки, коли рекомендована екстрена вакцинація:

• Контакт із хворим: якщо невакцинована дитина чи дорослий мали контакт з особою, у якої підтверджений діагноз кору.
• Вік від 6 місяців і старше: дітям від 6 місяців до 1 року може бути зроблена «нульова» доза вакцини (вона не рахується до календаря, але захищає під час спалаху).
• Діти старші за 1 рік та дорослі: якщо вони не отримали жодної дози або отримали лише одну дозу вакцини.
• Медичні працівники, освітяни, військові, інші групи ризику — у разі контакту з хворим.

Якщо минуло понад 72 години, але симптоми хвороби не розвинулися, то вакцинація може бути проведена. Для осіб, які мають протипоказання до вакцинації, може бути призначений імуноглобулін (особливо дітям до 1 року, вагітним та людям з імунодефіцитом).