Захиснику Соледару вирощують кістку після важкого поранення
24-річний військовослужбовець, снайпер Влад лікується в одній з лікарень Івано-Франківщини вже майже 11 місяців. Потрапив туди на початку серпня 2022 року після важкого мінно-вибухового поранення ноги під Соледаром і став одним із перших пацієнтів, щодо якого була застосована співпраця травматологів і комбустіологів: замість ампутації ноги лікарі нарощують йому втрачений фрагмент кістки і сподіваються, що за який час він ходитиме.
«Мене поранило 30 липня, – згадує хлопець. – Ми спостерігали, як формувалася група наступу з їхнього боку, і працювали по ній. Намагалися їх відбити, а вони все підходили і підходили. Пів дня їх кошмарили, і... не повезло мені. Просто навели на той квадрат артилерію, і ракети зачепили мене... Все! З тих пір я вже тут лежу...»
Хлопець розповідає, що був повністю при свідомості і сам собі наклав турнікет. На той момент він не розумів, що сталося. «Приліт» був метрів за вісім. Влад отримав мінно-вибухове поранення з великим дефектом кісткової та м’яких тканин. Простими словами, у його нозі немає частини кістки. На Прикарпаття його привезли, щоб ампутувати ногу, але лікарі сказали, що спробують її врятувати.
Травматолог Зорян Галій згадує, що Влад був доставлений з множинним дефектом кісток і м’яких тканин, сухожилків, м’язів передньої частині гомілки, в її середній нижній третині.
«Якщо розбиратися за фактом травми, можна було говорити первинно про ампутацію, – каже лікар. – Та завдяки сучасним технологіям, завдяки ВАКу фактично нам вдалося зберегти тканини. Все некротичне ми прибрали, залишили тканини життєздатні».
Після того комбустіологи зробили хлопцю пластику.
«Дуже погане було в нього місце поранення – нижня третина гомілки, передня поверхня. Вирваний шмат тканин з кісткою. І там немає дуже звідки взяти ті тканини. Як кісткові, так і, особливо, м’які. Це одне з найгірших місць для пластики, для закриття дефектів», – розповідає лікар-комбустіолог Микола Пилипів.
Влад переніс вже понад півтора десятка операцій, з яких чотири – серйозні. Найдовша з них тривала до чотирьох годин. В результаті у хлопця збережена кінцівка. Однак через пошкоджені сухожилля він не має «повного об’єму» в гомілкостопі. Якщо все буде йти так, як йде, він буде ходити на своїй нозі, нехай і кульгаючи. Але його ще чекають операції й лікування. Цей процес триватиме не менше ніж півроку.
Лікарі говорять, що у травматології лікарні є ще декілька таких пацієнтів. Є навіть ті, у кого обидві кінцівки з такими апаратами. Але Влад – наймолодший, тому є надія, що в нього все буде якнайкраще.
Влад родом із Хмельниччини. До служби в армії вчився у коледжі культури і мистецтв, грав на трубі. Має дівчину і хотів би створити сім’ю, однак найперше мріє почати ходити, а потім – думати про майбутнє.
Хлопець каже, що мріє про якнайшвидшу реабілітацію, аби повернутися на Схід та помститися за смерть брата і товаришів.
