Як змінюється система оцінювання повсякденного функціонування: досвід кардіологині Юлії Джанджали

Реформа оцінювання повсякденного функціонування впроваджується в різних медичних закладах України, змінюючи підходи до взаємодії лікарів і пацієнтів. Про те, як відбувається цей процес в Івано-Франківському обласному клінічному кардіологічному центрі, розповідає Юлія Джанджала, завідувачка відділення артеріальних гіпертензій, лікарка-кардіологиня із 25-річним досвідом.

Робота лікаря: стаціонар, консультації та експертна команда

«Я працюю в стаціонарі, займаюся лікуванням пацієнтів з артеріальною гіпертензією та іншими кардіологічними захворюваннями. Мій робочий день починається з ранкової п’ятихвилинки відділення з персоналом нічної та денної зміни, лікарями відділення. Потім час ранкової наради у медичного директора з лікувальної роботи з іншими завідувачами відділень. Після чого наступає час ранкового обходу пацієнтів, формування призначень лікування та діагностики пацієнтів. Паралельно йде спілкування з приймальним покоєм щодо госпіталізації пацієнтів. 

Тричі на тиждень беру участь у роботі експертної команди оцінювання повсякденного функціонування пацієнтів. Після засідань повертаюся до основної роботи у відділенні: оглядаю нових пацієнтів, займаюся документацією, спілкуюся з родичами хворих. У середньому на місяць мій робочий графік становить 175 годин».

Найскладніші моменти роботи лікаря

«За 24 роки кардіологічної практики складно виділити одну історію, адже кожен день – це десятки пацієнтів, які потребують допомоги.

Але пам’ятаю свою першу реанімацію. Старша пацієнтка раптово знепритомніла прямо в коридорі відділення. Під час серцево-легеневої реанімації сталося ускладнення – перелом ребра, але найголовніше, що нам вдалося її врятувати. Відчуття, коли людина отримує другий шанс на життя, – це те, заради чого варто працювати».

Підготовка до реформи та перші виклики

«Готуючись до впровадження нової системи, ми проводили навчання, обладнали кабінет відповідно до вимог, створили внутрішні групи в соціальних мережах для швидкого обміну інформацією.

Один із найскладніших моментів – навчитися думати як експерт, а не як лікуючий лікар. Оцінювання потреб пацієнта – це не те саме, що призначення лікування, і цей підхід було незвично поєднувати з основною роботою. Доводилося знаходити час на вебінари та навчання, часто ввечері після основного робочого дня».

Як змінилося оцінювання пацієнтів?

«Серед перших вражень – алгоритм проведення оцінювання є досить логічним, якщо ІТ-система працює без перебоїв. Пацієнти хвилюються перед оцінюванням, але загалом задоволені роботою комісії.

Щодо відмінностей між старою та новою моделлю, головне – це спрощення процесу для пацієнтів. Вони більше не проходять довгий бюрократичний шлях перед оцінюванням, документи передаються між закладами автоматично, рішення експертної комісії надходить у ПФУ чи ТЦК без потреби в особистому втручанні пацієнта».

Що ще варто покращити?

«Поки що пройшло надто мало часу, щоб оцінювати реформу в цілому, але вже зараз зрозуміло, що система потребує доопрацювання. Найперше – це директивні документи, які б чітко регламентували окремі аспекти роботи експертних команд».

Перспективи для лікарів та пацієнтів

«Реформа дає можливість лікарям не лише працювати в експертних командах, а й постійно навчатися, вдосконалювати свої знання та впроваджувати сучасні підходи. Попри всі виклики, зміни мають перспективу, і з часом вони можуть зробити систему зручнішою для всіх».

Робота, сім’я та перспективи змін

«Медицина – це не просто професія, а стиль життя. Моє основне завдання – допомагати пацієнтам, і я рада, що можу це робити як лікар і як член експертної команди.

Окрім роботи, я маю родину – одружена, виховую двох дочок. Попри щільний робочий графік, намагаюся знаходити баланс між професійною діяльністю та особистим життям».