Як експертні команди впроваджують нову систему оцінювання: досвід лікаря-невролога Голованівської лікарні Юрія Романовича
Реформа оцінювання повсякденного функціонування продовжує запроваджуватись у закладах охорони здоров’я. Сьогодні розповідаємо про досвід молодого, але вже досвідченого фахівця – Юрія Романовича, лікаря-невролога із п’ятирічним стажем роботи.
Про себе та щоденну роботу
«Я навчався у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова з 2014 по 2020 роки, а інтернатуру проходив на кафедрі нервових хвороб та нейрохірургії Факультету післядипломної освіти Дніпровського державного медичного університету на базі обласної лікарні ім. Мечникова. Постійно вдосконалююсь: відвідую науково-практичні конференції, додаткові курси, зокрема нещодавно навчався електронейроміографії.
У місяць мій робочий графік складає приблизно 200-220 годин, враховуючи чергування та перепрацювання. Працюю у поліклініці, де приймаю пацієнтів, а також веду їх у стаціонарі. Найчастіше звертаються зі скаргами на проблеми зі спиною (дорсалгії, радикулопатії), стани після інсультів, травми головного чи спинного мозку, ушкодження периферичних нервів, хворобу Паркінсона, розсіяний склероз, епілепсії тощо.
Моя основна мета – надавати якісну медичну допомогу. Ситуації бувають різні, але найбільше ціную моменти, коли пацієнти повертаються до звичного життя завдяки нашій роботі».
Особистий досвід роботи з реформою
«Суть реформи, як я її розумію, – зробити оцінювання пацієнтів прозорим і мінімізувати корупційні ризики. У нашій лікарні ми сформували експертні команди, вивчили нову інформацію, працюємо в системі.
Для мене найбільший виклик – це додаткове навантаження, адже основна робота залишається, і доводиться все поєднувати. У колег ситуація схожа, а для старших лікарів додатковим викликом є робота з комп’ютером.
Люди реагують на зміни здебільшого адекватно, але багато хто поки не до кінця розуміє, що відбувається».
Переваги нової системи
«Нова система може стати поштовхом для пацієнтів повернутися до звичного життя у суспільстві. Але для цього важливо розвивати систему реабілітації, адже саме вона є ключовим елементом підтримки людей після оцінювання».
Що ще потребує вдосконалення?
«На мою думку, не вистачає об’єктивних інструментів – шкал, тестів, які б допомогли б зробити оцінювання ще більш прозорим. Щодо професійного розвитку лікарів, то можливості з’являються лише завдяки власній ініціативі та мотивації».