Встановлення інвалідності особам, які досягли повноліття

Встановлення інвалідності особам, які досягли повноліття та були визнані «дитиною з інвалідністю» у віці до 18 років

Дитиною з інвалідністю є дитина віком до 18 років зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій встановлено інвалідність.

Дітям встановлюється категорія:

«дитина з інвалідністю» – на підставі помірної та середньої міри обмеження життєдіяльності, залежності від стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду і здатності до самообслуговування (1 та 2 ступені вираження стійких порушень функцій організму)

або 

«дитина з інвалідністю» підгрупи А – встановлюється на підставі виключно високої міри обмеження життєдіяльності  та надзвичайної (повної) залежності від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і фактичної нездатності до самообслуговування (3 та 4 ступені вираження стійких порушень функцій організму).

Важливо! З метою забезпечення послідовності соціальних виплат під час переходу, лікуючий лікар заздалегідь формує пакет медичних документів, який підтверджує етіологію, патогенез, морфологічні зміни та функціональні порушення, до яких призвело основне захворювання дитини. 

Дитина може бути направлена на оцінювання повсякденного функціонування особи не раніше ніж за два місяці до досягнення нею 18-річного віку. 

При досягненні 18-річного віку лікуючий лікар формує електронне направлення дитині з інвалідністю до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування для проведення оцінювання.

У випадках встановлення інвалідності особам, що досягли 18-річного віку із зазначенням причини інвалідності “інвалідність з дитинства” датою встановлення інвалідності вважається дата направлення на оцінювання, але не раніше досягнення особою вісімнадцятирічного віку.

У разі якщо однією з причин інвалідності є “інвалідність з дитинства” та за наявності причинного зв'язку в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, зазначаються дві причини інвалідності.

Якщо оцінювання функціонування у даному випадку пропущено з поважної причини, датою встановлення інвалідності вважається дата досягнення особою 18-річного віку, але лише якщо минуло не більш як три роки, за умови що за цей період її визнано особою з інвалідністю (тобто ознаки інвалідності були присутні у пропущеному періоді).

Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”:

Стаття 5

Якщо дитина з інвалідністю, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18-річного віку визнана особою з інвалідністю з дитинства, виплата допомоги продовжується у новому розмірі за її заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи інвалідності в разі збільшення розміру допомоги, але з місяця, наступного за тим, в якому дитині з інвалідністю встановлена група інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

Стаття 6

Якщо строк проходження особою з інвалідністю з дитинства переогляду чи оцінювання повсякденного функціонування особи або строк переогляду дитини з інвалідністю пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за три роки, за умови що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому якщо при переогляді або проходженні оцінювання повсякденного функціонування особи особі з інвалідністю з дитинства встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою.

У разі припинення виплати державної соціальної допомоги внаслідок нез'явлення на проходження особою з інвалідністю з дитинства переогляду чи оцінювання повсякденного функціонування особи або на переогляд дитини з інвалідністю без поважних причин, при наступному визнанні особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності або визнання дитиною з інвалідністю.