Ворожий снаряд вибухнув поруч, але побратими встигли надати допомогу та евакуювати - історія 21-річного Дмитра

Дмитрові з Волині 21 рік. Тож і позивний відповідний — «Малий».  

До війни Дмитро займався виробництвом меблів і ремонтом автомобілів, а у липні 2024 року він добровільно вступив до бригади «Лють». Попереду були виснажливі тренування: спочатку на полігоні в Житомирській області, а потім місяць навчань у Великій Британії. Після підготовки його направили на службу в Донецьку область, у район Торецька.

7 грудня 2024 року Дмитро разом із командиром і побратимами вирушив на бойове завдання. Ворожий 152-мм снаряд вибухнув поруч. Отримані поранення були важкими, але побратими встигли надати першу допомогу та евакуювати його.

Шлях реабілітації розпочався з першої хірургічної допомоги у місті Слов’янську. Стан – критичний, фізичне та емоційне виснаження. Далі – Дніпро, потім довга дорога до Луцька. У військовому шпиталі лікарі констатували, що необхідна ампутація правої нижньої кінцівки на рівні гомілки, турнікетний синдром, фантомні болі. Провели необхідне лікування та оперативні втручання.

Зараз Дмитро проходить допротезну реабілітацію у Волинській обласній клінічній лікарні. Команда фахівців допомагає йому повернутися до активного життя: розроблений індивідуальний план реабілітації для підготовки до протезування, а робота з психологом допомагає впоратися з наслідками бойового досвіду. Адже війна залишає не лише фізичні, а й глибокі емоційні рани.

Найбільша підтримка для Дмитра – його родина. Вона допомагає рухатися вперед, не здаватися, будувати плани на майбутнє. Він мріє відкрити власний салон з ремонту авто та жити в будинку біля ставка. І ми бажаємо, щоб ця мрія точно стала реальністю.