Виявити проблеми та вчасно надати допомогу: затверджено Порядок катамнестичного спостереження

Такий наказ затвердило Міністерство охорони здоров’я України. Розробка та затвердження Порядку катамнезу — це спільний проєкт мультидисциплінарної робочої групи, зокрема, із Радницею-уповноваженою Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар'єю Герасимчук. Документ визначає, як буде здійснюватись медичний супровід дітей, які потребують особливої уваги з перших місяців життя. 

Катамнестичне спостереження — це медична послуга, яка забезпечує своєчасний та регулярний моніторинг стану здоров’я і розвитку дітей із групи ризику. Вона полягає в ранньому виявленні відхилень у фізичному, моторному, когнітивному, мовленнєвому та адаптивному розвитку, запобіганні можливим захворюванням та організації своєчасного направлення дітей для отримання спеціалізованої медичної або реабілітаційної допомоги, послуги раннього втручання.

Катамнестичне спостереження за новонародженими та дітьми з групи ризику здійснювалося й раніше, однак єдиного детально врегульованого порядку не було — підходи могли відрізнятися залежно від закладу охорони здоров’я. 

Тепер же наказом МОЗ визначили категорії дітей, які підлягають такому спостереженню, і встановили обов’язкову періодичність оглядів — у 1, 3, 6, 9, 12, 18, 24, 36 та 48 місяців життя (або частіше — за потреби стану здоров’я дитини). 

Окрім цього, порядок визначає перелік обстежень і сфер розвитку, які оцінюються під час медичного моніторингу. Усе це задля того, аби якомога раніше виявити можливі відхилення та вчасно надати необхідну допомогу, зокрема направити до спеціалізованих лікарів, реабілітаційних служб або послуг раннього втручання.

Хто потребує катамнестичного спостереження?

До групи ризику належать, зокрема:

• передчасно народжені діти;
• діти з малою масою тіла при народженні;
• діти, які перенесли складні стани в неонатальному періоді (судоми, енцефалопатію, сепсис, внутрішньочерепні крововиливи тощо);
• діти з вродженими вадами розвитку або генетичними захворюваннями; діти із затримкою внутрішньоутробного або постнатального розвитку.

Повний перелік критеріїв визначено у Порядку.

Ба більше — відтепер порядок також передбачає ще й системну оцінку фізичного, моторного, когнітивного, мовленнєвого та соціально-емоційного розвитку дитини, її адаптивних навичок. 

Також віднині чітко закріплені обов’язки медиків щодо інформування батьків, оформлення медичних висновків та надання обґрунтованих рекомендацій. 

А ще — врегульовано порядок визначення групи ризику ще до виписки новонародженого з пологового будинку. Лікар-педіатр-неонатолог перед випискою оцінює стан дитини та визначає, чи належить вона до групи ризику, інформує батьків про потребу подальшого спостереження, надає рекомендації щодо догляду, вигодовування, профілактики інфекційних захворювань та імунізації, оформлює відповідне направлення на катамнестичне спостереження. Батьки ж отримують витяги з медичної документації та можуть звернутися до центру або кабінету катамнестичного спостереження для подальшого медичного супроводу.

Раннє виявлення порушень дозволяє запобігти прогресуванню патологічних станів, зменшити ризик інвалідизації, своєчасно розпочати реабілітацію та покращити якість життя дитини і її родини. 

Саме «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» є флагманським проєктом МОЗ, що реалізується в межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. 

Ключове повідомлення у межах реалізації проєкту: «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях реабілітації без перешкод», що відповідає головним засадам всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», спрямованої на поширення засад безбар’єрності та залучення людей до творення країни без бар’єрів.