Віктор Ляшко: зниження передчасної смертності — основа демографічної стійкості країни
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко взяв участь у нараді з питань розвитку системи громадського здоров’я, що відбулася за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Захід зібрав керівників обласних центрів контролю та профілактики хвороб, фахівців Центру громадського здоров’я, представників обласної влади та органів місцевого самоврядування, а також експертів ВООЗ.
Під час наради обговорили ключові напрями розвитку системи громадського здоров’я, зокрема посилення епідеміологічного нагляду, реагування на інфекційні загрози, розвиток імунопрофілактики, цифрові інструменти управління, а також координацію між регіонами у кризових ситуаціях.
Окрему увагу приділили участі центрів контролю та профілактики хвороб у реалізації урядових ініціатив через політики у сфері громадського здоров’я.
“Ми втрачаємо людей не лише через війну. Ми втрачаємо людей через передчасну смертність, якій можна запобігти. Дев’ять із десяти смертей в Україні пов’язані з неінфекційними захворюваннями. Серцево-судинні хвороби щодня забирають понад тисячу життів. Маємо високий рівень факторів ризику. Понад половина дорослих — із надлишковою вагою. Близько третини — з підвищеним артеріальним тиском. Значна частина — з підвищеним холестерином. Це прямі втрати для країни. Але це зона, де ми можемо діяти. У 2025 році центри контролю та профілактики хвороб здійснили понад 2000 виїздів у більш ніж 1100 громад. Люди отримують послуги там, де живуть: вакцинацію, базові обстеження, консультації лікарів. І це важлива робота, адже значну частину захворювань можна попередити через активний спосіб життя, здорове харчування, регулярні обстеження, відмову від шкідливих звичок. Контролювати здоров’я простіше, ніж лікувати ускладнення. Профілактика — це не лише про медицину. Це про економіку, безпеку та майбутнє держави. Уряд уже сформував низку рішень, які можуть суттєво змінити ситуацію на краще за умови якісної імплементації на місцях. Водночас це потребує посилення лідерства керівників регіональних систем громадського здоров’я”
Під час наради окремо акцентували на масштабі демографічних викликів. Нині на підконтрольній території України проживає близько 31,1 млн людей, з яких лише 10,5 млн офіційно працевлаштовані. Водночас близько 18 млн осіб залишаються поза ринком праці, зокрема 8,43 млн пенсіонерів, 2,5 млн людей з інвалідністю, а також ті, хто здійснює догляд.
Демографічну ситуацію ускладнює і суттєве зниження народжуваності — майже вдвічі порівняно з 2021 роком. Крім того, 4,8 млн українських дітей змінили місце проживання, а понад 2 млн виїхали за межі країни через війну . Паралельно зростає навантаження на систему охорони здоров’я: понад 7 млн людей віком 65+ мають ризик втрати функціональної незалежності, понад 3 млн людей живуть з інвалідністю, а щороку близько 120 тис. українців переносять інсульт .
Саме тому зниження передчасної смертності — базова умова демографічної стійкості і фокус державної політики у сфері охорони здоров’я. Насамперед йдеться про розвиток профілактичних програм, а також підвищення якості лікування серцево-судинних захворювань і інсультів. Цьогоріч запрацювала національна програма Скринінг здоров’я 40+, яка покликана допомогти вчасно виявляти ризики серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та порушень ментального здоров’я.
“Показовий факт: майже 80% пацієнтів, які потрапляють до лікарні з інфарктом, протягом року взагалі не зверталися до лікаря. Лише кожен п’ятий мав хоча б один контакт із сімейним лікарем. Це означає, що у багатьох випадках проблему можна було виявити значно раніше. Саме тому ми запустили програму Скринінг здоров’я 40+: аби виявляти ризики до того, як вони стануть хворобою. Нині вже понад 15 500 людей уже пройшли обстеження, майже 200 тисяч подали заявки на отримання коштів для участі в програмі. Скринінг доступний у більш ніж 1 900 місцях надання послуг по всій країні. Такий підхід є стандартом для європейських систем охорони здоров’я. Для нас це також про якісні дані: результати скринінгу дають змогу краще розуміти реальний стан здоров’я українців, бачити потреби і ухвалювати більш точні управлінські рішення. Важливе завдання для центрів контролю та профілактики хвороб — інформувати людей про цю можливість і пояснювати її важливість”
Крім цього, міністр нагадав, що з 2026 року планове стентування є так само безоплатним для пацієнта, як і ургентне — у межах Програми медичних гарантій: саму послугу закладам оплачує Національна служба здоров’я України (НСЗУ), а необхідні медичні вироби централізовано закуповує держава. Нині послугу можна отримати у 79 медичних закладах.
Серед пріоритетів також — розширення програми «Доступні ліки», розвиток сучасної онкологічної допомоги, забезпечення безбар’єрної реабілітації.
Окремим блоком обговорили державну політику з підтримки народжуваності та здоров’я матері і дитини. Зокрема, розвиток допоміжних репродуктивних технологій, неонатальний скринінг, а також комплексний медичний супровід дитини від народження і розвиток дитячої реабілітації.
Нагадаємо, із 2024 року лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій є безоплатним в Україні — завдяки контрактуванню медичних закладів із НСЗУ: тобто держава покриває всі витрати, а пацієнти отримують якісну медичну допомогу без жодних доплат у медзакладах, що мають відповідний договір. Нині таких закладів охорони здоров’я — 54. Це державні, комунальні та приватні клініки. Торік майже 7 тисяч українок скористалися безоплатними послугами за цим напрямком.
Водночас МОЗ працює над підвищенням якості життя людей, зокрема через розвиток системи довготривалого догляду, впровадження програм для людей з деменцією, розширення паліативної допомоги та послуг у сфері психічного здоров’я без стигми й бар’єрів.
Зокрема, заплановано відкриття першої лікарні сестринського догляду у Львові. Це також один із пріоритетів, визначених під час засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та за участі першої леді України Олени Зеленської. Проєкт лікарні розрахований на 60 ліжок стаціонарного перебування та дві виїзні мультидисциплінарні бригади, які забезпечуватимуть надання сестринського та паліативного догляду за місцем проживання пацієнтів.