Віктор Ляшко відвідав Закарпаття: з медиками обговорили ключові урядові ініціативи у сфері охорони здоров’я
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко здійснив робочий візит на Закарпаття. У межах візиту він взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України — ключовому майданчику, що представляє інтереси громад і регіонів та забезпечує координацію між центральною владою, місцевим самоврядуванням і міжнародними партнерами для вирішення актуальних питань розвитку. Окрему увагу приділили питанням охорони здоров’я. Зокрема, йшлося про розвиток профілактики та раннього виявлення захворювань, розширення програми «Доступні ліки», а також підвищення доступності лікарських засобів для пацієнтів. Також обговорили державні інструменти підтримки медичних працівників, зокрема в сільських і прифронтових громадах.
“Регулярний діалог із громадами є необхідною умовою для ефективної роботи системи охорони здоров’я. Уряд приймає рішення, спрямовані на те, щоб пацієнти отримували якісну, доступну і безоплатну медичну допомогу, а медичні працівники — належні умови для роботи. Водночас система має працювати злагоджено на всіх рівнях — від державного до рівня конкретного медзакладу. МОЗ завжди відкрите до діалогу. Регулярні зустрічі на полях Конгресу допомагають краще розуміти потреби громад і швидше знаходити спільні рішення.”
Також разом із Прем’єр-міністром України Юлією Свириденко міністр Віктор Ляшко зустрівся з керівниками центрів екстреної медичної допомоги та закладів первинного рівня. Обговорили збільшення державного фінансування системи, розвиток системи профілактики та забезпечення доступу до медичних послуг у громадах.
“Цьогоріч ми підвищили капітаційні ставки як для первинної, так і для екстреної медичної допомоги. Тарифи на спеціалізовану медичну допомогу в межах Програми медичних гарантій переглядаються щороку під час формування бюджету — з урахуванням фінансового ресурсу, потреб людей, фактичної структури витрат і державних пріоритетів у сфері охорони здоров’я. Діють і коригувальні коефіцієнти, які враховують умови роботи в різних регіонах. Таким чином, фінансування медзакладів збільшується. Розподіл отриманих коштів — відповідальність керівників, але моя позиція, на якій я завжди наголошую: додатковий ресурс має насамперед розподілятися на зростання заробітних плат медичних команд. Ми регулярно аналізуємо ситуацію і бачимо, де це вдається. Так, середня заробітна плата лікаря екстреної медичної допомоги на Закарпатті зросла на 9,2 тисячі гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року і наразі становить понад 41 тисячу гривень. Заробітна плата парамедика — майже 27 тисяч гривень, екстреного медичного техніка/водія — близько 20 тисяч гривень.”
У 2026 році держава збільшила фінансування екстреної медичної допомоги: у межах Програми медичних гарантій на цей напрям передбачено понад 13 млрд грн — це на понад 2 млрд грн більше, ніж торік. Базову капітаційну ставку підвищено до 375 грн, що створює ресурс для зростання оплати праці медиків. Уже на початку 2026 року середня заробітна плата лікарів екстреної медичної допомоги в Україні зросла до близько 38 тисяч гривень. Цьогоріч вперше запроваджено коригувальний коефіцієнт 1,7 для сільських територій, а також окремі мотиваційні доплати для працівників центрів екстреної медичної допомоги, які працюють у регіонах активних бойових дій.
Продовжує діяти коригувальний коефіцієнт 1,2 для гірських територій. Для Закарпаття це особливо актуально: значна частина викликів припадає на гірські та важкодоступні населені пункти. До 30% виїздів у гірській місцевості — складні з точки зору доїзду, інколи медики долають відстань пішки — від 1 до 5 км, подекуди до 10 км. У 2025 році бригади екстреної медичної допомоги області прийняли 68 пологів поза медзакладами. Щодоби служба отримує понад 700 викликів. У складі центру працюють 106 бригад і 143 автомобілі екстреної медичної допомоги, які щороку здійснюють понад 150 тисяч виїздів і проїжджають більш ніж 3 млн кілометрів.
Також обговорили збільшення фінансування первинної ланки медичної допомоги. Так, цьогоріч підвищено капітаційну ставку до 1007,3 грн, щоб заклади мали більше ресурсів для підвищення заробітних плат медичних працівників. Загалом у Закарпатській області на первинку спрямовано понад 1,03 млрд грн — це на 203,2 млн грн більше, ніж торік. Договори укладено з 116 медзакладами, понад 65% із них — приватні надавачі та лікарі-ФОП.
Фінансування враховує реальні умови роботи: застосовуються вікові та територіальні коефіцієнти, зокрема для гірських і сільських територій, коефіцієнт щільності населення та коефіцієнт для територій активних бойових дій.
Також під час зустрічі обговорили запуск та роботу національної програми Скринінг здоров’я 40+, яка спрямована на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та порушень ментального здоров’я. Людина сплачує медзакладу за пройдений скринінг 2000 грн, що отримує від держави саме на проходження цього обстеження. Це додатковий ресурс для розвитку первинки і водночас інвестиція у профілактику та збереження здоров’я людей. В Закарпатській області уже працює 100 місць надання послуги, обстеження пройшли понад 700 людей, послуга доступна вже у 47 із 64 громад.
Загалом послугою Скринінг здоров’я 40+ уже скористалися майже 18,5 тисячі людей по всій країні. Вона доступна більш ніж у 1900 місцях надання послуг. Водночас понад 215 тисяч людей подали заявки на отримання коштів від держави для проходження обстеження.
“Скринінг здоров’я 40+ — це частина системного підходу до збереження здоров’я. Ми одночасно підсилюємо профілактику, доступ до лікування і спроможність системи надавати допомогу. Уряд розширив програму реімбурсації «Доступні ліки», яка нині охоплює 748 позицій, оновив підходи до фінансування кардіохірургії, а також забезпечив закупівлю і запуск ангіографічного обладнання з навчанням фахівців, що дозволило розпочати безоплатне планове стентування. Водночас важливо, щоб ці рішення не залишалися формальністю, а послуги були реально доступні для людей на місцях. У Закарпатській області фіксуємо зростання кількості аптек, що працюють у програмі «Доступні ліки» — з 92 до 209. Збільшується і кількість людей, які нею користуються: у 2025 році — майже 100 тисяч, що на 14% більше, ніж роком раніше; у 2026 році — вже понад 60 тисяч.”
В Закарпатській області триває робота над забезпеченням автономності закладів первинної допомоги. Зокрема, в межах проєкту HEAL Ukraine вже встановлено 19 фотовольтаїчних електростанцій.
Під час візиту міністр відвідав один із приватних медичних закладів первинної ланки — ТОВ «Інтерфемілі», де доступна послуга Скринінг здоров’я 40+. Медзаклад працює в межах Програми медичних гарантій, надає первинну медичну допомогу, розвиває профілактичні сервіси, впроваджує цифрові інструменти та має навчальну базу для підготовки медичних працівників.
Міністр також ознайомився з роботою Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології — надкластерного закладу, що надає спеціалізовану та невідкладну допомогу пацієнтам із неврологічними та нейрохірургічними захворюваннями. У 2025 році в стаціонарі центру проліковано понад 3,7 тисячі пацієнтів, близько 30% пацієнтів — з інших областей. Виконано понад 2,3 тисячі операцій, більшість з яких — нейрохірургічного профілю. Наразі із використанням ангіографа виконують у середньому 2–3 втручання на тиждень, — сказав міністр Віктор Ляшко (без урахування планових діагностичних процедур). Водночас є потенціал для збільшення кількості втручань за рахунок оптимізації маршрутів пацієнтів і кращої організації потоків, зокрема для пацієнтів не лише з інсультом, а й з інфарктом. Медзаклад демонструє високі показники проведення тромбоекстракції та тромболізису для пацієнтів з інсультом, що свідчить про належно вибудувані процеси та ефективну роботу команди.
У медзакладі також реалізується програма міжнародного медичного партнерства, започаткована за ініціативи першої леді України Олени Зеленської: підписано меморандум з Університетською клінікою міста Лілль (Франція). У межах співпраці впроваджуються ендоваскулярні методики лікування, проводиться навчання фахівців і триває підготовка до створення навчального центру з реваскуляризаційних втручань.
Під час візиту медзакладу передали спеціалізований автомобіль Peugeot Boxer для перевезення маломобільних людей, закуплений в межах спільного проєкту МОЗ та Світового банку HEAL Ukraine.
Окремо міністр відвідав Закарпатський протипухлинний центр — спеціалізований заклад, що забезпечує повний цикл онкологічної допомоги. У 2025 році тут проліковано понад 10,6 тисячі пацієнтів, виконано близько 1,8 тисячі операцій, а лікування отримують 95% пацієнтів області, яким вперше встановлено онкологічний діагноз.
У 2026 році зросло фінансування онкологічної допомоги в межах Програми медичних гарантій — до 7,53 млрд грн, що на понад 1 млрд грн більше ніж торік. Таким чином, посилюємо як ранню діагностику, так і лікування: на хіміотерапію передбачено 3,03 млрд грн, на радіологічне лікування — 2,94 млрд грн, на лікування гематологічних та онкогематологічних захворювань — 1,56 млрд грн. Закупівля лікарських засобів онкологічного профілю також в пріоритеті. За останні шість років ДП «Медичні закупівлі України» закупило 243 позиції ліків і медичних виробів на суму 11,6 млрд грн — це понад 20% річного бюджету підприємства. Також розширюємо доступ до інноваційних препаратів через договори керованого доступу — наразі укладено 8 таких угод. Зокрема, наприкінці 2025 року підписано трирічний договір на закупівлю пембролізумабу для лікування пацієнтів із нерезектабельною або метастатичною меланомою.