Віктор Ляшко: Робота медиків в окупації не буде вважатися колабораціонізмом

Про роботу медичної системи під час війни, про надання допомоги на окупованих та прифронтових територіях, а також про перспективу повернення "протиковідних" правил в інтерв'ю РБК-Україна розповів очільник МОЗ Віктор Ляшко.

Останні два з половиною роки для Міністерства охорони здоров'я – суцільна смуга викликів та негараздів. Якби їх потрібно було описати в одному реченні, воно би виглядало так: пандемія "ковіду", загальнонаціональний карантин, наплив інфікованих, масова кампанія з вакцинації, війна, травмовані та поранені.

У розмові з РБК-Україна очільник МОЗ Віктор Ляшко каже: міністерство та медицину загалом зараз мотивують конкретні індивідуальні випадки. І показує два фото – до та після. На першому моторошному знімку понівечене обличчя жінки, яке постраждало від міни. На другому – проміжний результат надскладної роботи медиків та хірургів, яким вдалось по шматочках відновити зону рота та щелепи.

Міністерству та лікарням доводиться мало не в ручному режимі розподіляти важких поранених по різних регіонах України і навіть по різних країнах Європи. З якими проблемами медична система стикається під час війни, яка ситуація в медзакладах, що перебувають в окупації та на прифронтових територіях, чи загрожує нам знову спалах "ковіду" чи інших інфекційних хвороб Віктор Ляшко розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

Якщо медичний заклад в населеному пункті опинився в окупації, він все одно фінансується нашим бюджетом? І яка загалом ситуація з медичною допомогою на окупованих територіях, адже там, мабуть, були якісь запаси ліків, але вони ж не вічні?

– Так, ми продовжуємо фінансувати заклади охорони здоров'я і продовжуємо платити заробітну плату тим медичним працівникам, які перебувають на цій території та виконують свою функцію – надають медичну допомогу. І ми отримуємо велику кількість повідомлень і сигналів зі словами вдячності президенту, уряду, міністерству за те, що ми продовжуємо підтримувати медиків і виплачуємо їм заробітну плату. Одне з останніх повідомлень, яке нам надійшло: "Це як промінчик світла і сигнал про те, що держава про нас не забула". Ми завжди відповідаємо, що ніколи про них не забуваємо і надіємось найближчим часом потиснути один одному руку.

Насправді велика подяка тим людям, хто попри ті жахливі умови надає медичну допомогу. Там і екстренка працює, притому, що Росія жодного разу не відкрила гуманітарний коридор, щоби ми могли завезти лікарські засоби, життєво важливі ліки. Ми змушені доставляти наші ліки через волонтерів, якимись партизанськими тропами. Але в об'ємі поставок того, що потрібно – це зовсім не ті масштаби.

Ми намагалися створити запаси, і так – вони невічні. Там зменшилася потенційна кількість пацієнтів, оскільки чимало людей виїхали. Ми також намагалися звідти вивозити онкологічних хворих, евакуювати пацієнтів на діалізі. Але все одно потреба в ліках є.

Чому ця проблема є? Не варто забувати про першопричину: все це виникло через те, що гуманітарну катастрофу на тимчасово окупованих територіях пробує зробити і робить Російська Федерація. Це вже визнано за нашою ініціативою, з підтримкою країн-членів Всесвітньої організації охорони здоров'я на засіданнях як Європейського регіонального бюро ВООЗ, так і 75-ї асамблеї ВООЗ.

Чи є такі ситуації, коли в окремих медичних закладах, що знаходяться в тимчасовій окупації, немає медичних працівників – немає кому надавати медичну допомогу?

– Звичайно, є. Але скрізь відбувається переналаштування. Ми пам'ятаємо, коли Київ намагалися взяти в оточення, то працювали не всі аптеки, не всі центри первинної медико-санітарної допомоги. Приклад, який вже наводив: спрацьовує самоорганізація і медичні працівники з одного закладу переходять і надають допомогу в іншому.

Так, зараз окупанти створюють псевдоорганізації і псевдоюридичні особи – лікарні. Вони там намагаються об'єднати всі медзаклади в захопленому населеному пункті в одну юридичну особу, щось реєструють, але це щось не відповідає законодавству України. Ми продовжуємо зберігати наші юридичні особи і фінансувати їх.

А яка ситуація з медичними закладами в прифронтових регіонах – там достатньо ліжкомісць, лікарів, медикаментів?

– Як працює система? Можна розділити це питання на декілька факторів. Перше – це робота з військовослужбовцями і цивільними, які отримували вогнепальні поранення, осколкові поранення, травми. Для цього з місця події, з лінії фронту є декілька маршрутів евакуації, залежно від ступеня складності медичного втручання. На першому етапі евакуації людину спочатку стабілізують, щоби зберегти життя.

Прочитати інтерв'ю можна за посиланням: https://www.rbc.ua/ukr/news/rabota-medikov-okkupatsii-budet-schitatsya-1660599745.html