Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону, який вдосконалює надання медичної допомоги

Сьогодні, 17 лютого, на своєму засіданні  Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт №6306, який має на меті удосконалення надання медичної допомоги громадянам України. 

З моменту запровадження програми медичних гарантій (ПМГ) у 2017 році її практична реалізація показала, що існує низка недоліків, які потрібно вирішити задля злагодженої роботи системи надалі.

Проєкт закону має на меті підвищення ефективності Національної служби здоров’я України (НСЗУ) як єдиного державного закупівельника медичних послуг та поліпшення якості медичного обслуговування. Також проєкт закону покликаний попередити ризики порушення прав громадян на медичну допомогу, передбачену законодавством України.

У разі остаточного затвердження законопроєкту на Кабінет Міністрів України будуть покладені повноваження щодо затвердження порядку реалізації програми медичних гарантій.

Законопроект передбачає закріплення на рівні закону гарантій щодо мінімальної заробітної плати медичних та фармацевтичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

Крім того, законопроєкт закріплює за НСЗУ повноваження стосовно розробки документів, необхідних для укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Також НСЗУ отримує право проводити моніторинг дотримання медичними закладами умов таких договорів. 

Серед інших змін:

• об’єднання вторинної та третинної медичної допомоги в єдину ланку — спеціалізовану меддопомогу;
• запровадження кластерного принципу організації госпітальних округів (для забезпечення комплексного доступу населення до стаціонарної медичної допомоги);
• надання закладам охорони здоров'я державної та комунальної форм власності права надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій, за плату від юридичних і фізичних осіб;
• утворення Наглядових рад (з обов’язковим залученням представників громадськості) у закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу;
• виключення можливості витрачання коштів платників податків, з яких формується бюджет ПМГ, на цілі, які не стосуються безпосередньо оплати медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
• доповнення норми Цивільного кодексу України про відшкодування особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, закладу охорони здоров’я витрат на лікування потерпілого та повернення цих коштів до Державного бюджету України;
• закріплення на законодавчому рівні  умови щодо необхідності відповідності закладів охорони здоров’я вимогам щодо їх автономізації та ін.