В Україні обговорюють запровадження європейської практики використання тіл померлих осіб в освіті й науці

В Україні обговорюють законопроєкт, який вперше системно врегулює використання тіл померлих для освітніх та наукових цілей. Це необхідно для якісної підготовки майбутніх лікарів та розвитку медичної науки. Така практика є поширеною в багатьох країнах світу, проте в Україні немає єдиного системно впорядкованого підходу до правового регулювання цього питання. 

Чинне законодавство містить окремі норми, які, втім, не охоплюють повною мірою особливості поводження з тілами померлих у контексті навчання та досліджень. У результаті маємо правову невизначеність, яка ускладнює діяльність закладів вищої освіти, наукових установ та закладів охорони здоров’я, а також створює ризики порушення етичних норм і прав людини.

Законодавче врегулювання цього питання сприятиме впровадженню в Україні найкращих міжнародних стандартів, а також забезпечить прозорість і підзвітність у процесах, пов’язаних з використанням тіл померлих осіб, їх частин та анатомічних матеріалів для наукових досліджень і навчання. А це напряму вплине на якість підготовки працівників сфери охорони здоров’я.

Чому це важливо? Ключовим показником якості медичної освіти, від якої залежить безпека й ефективність медичної та реабілітаційної допомоги, є належне опанування майбутніми лікарями вмінь та практичних навичок. Одним із ключових є практичне вивчення анатомії людини, що є неможливим без доступу до реальних анатомічних об’єктів – тіл померлих осіб, їх частин та анатомічних матеріалів. Такі матеріали використовуються не лише для навчальних цілей, але й у науково-дослідній роботі, що сприяєте розвитку медичної науки, вдосконаленню діагностичних та лікувальних методів, а також підвищенню кваліфікації медичних працівників.

Що пропонує законопроєкт? Він вперше системно вводить норму, яка дозволяє науковим установам, державним медзакладам та університетам використовувати незатребувані тіла померлих, їх частини чи анатомічний матеріал для наукових досліджень та навчання.

Документ визначає поняття «незатребуваного» тіла: якщо протягом 48 годин (або 24 годин після повідомлення про смерть) ніхто з родичів не заявив про поховання, тіло вважатиметься «незатребуваним». На час дій воєнного стану чи надзвичайної ситуації цей термін продовжується: 21 день після смерті або 14 днів після повідомлення.

Водночас проєкт закону встановлює чіткі заборони щодо використання тіл померлих осіб, якщо була їхня пряма заборона або письмова відмова близьких родичів; тіл, на які є судова чи слідча заборона; тіл дітей-сиріт та дітей без піклування; невстановлених осіб; осіб, які загинули внаслідок дій силових структур; військових, які загинули під час служби; жертв збройної агресії росії проти України.

Законопроєкт також закріплює, що кожен громадянин має право за життя визначити, що робити з його тілом після смерті. Це волевиявлення є обов’язковим до виконання. Якщо померлий не залишив рішення, тоді його можуть ухвалити найближчі родичі. 

Прийняття законопроєкту дозволить підвищити якість підготовки медиків, розвивати науку та інновації, усунути прогалини в законодавстві й забезпечити чіткі та етичні правила використання анатомічних матеріалів з дотриманням прав людини.

Тож запрошуємо до громадського обговорення. Зауваження та пропозиції у вигляді порівняльної таблиці просимо надсилати до 25 жовтня 2025 року у письмовому або електронному вигляді на адресу Міністерства охорони здоров’я України: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: [email protected]) або електронну адресу: [email protected]