Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

«В інтернеті хтось помиляється». Як зменшити негативний вплив коментарів у соцмережах на психічне здоров’я

Соцмережі для декого з українців стали не лише платформою, де можна поділитися власною думкою, а й майданчиком для цькування, образ і погроз, місцем виплескування агресії. Особливо помітно це стало у період повномасштабної війни, коли вся країна живе в умовах постійного стресу.

Чому люди пишуть «токсичні» й образливі коментарі, чому ми так легко дозволяємо втягувати себе в онлайн-суперечки і які це має наслідки для нашого психічного здоров’я? Читайте у новій публікації.

Є кілька чинників, які сприяють тому, що люди йдуть виплескувати негативні емоції в інтернеті:

Ефект натовпу

Коли одна людина пише щось негативне у коментарях, її однодумці відчувають підтримку, стають частиною певної групи людей і ніби отримують «індульгенцію» висловлюватися в такому ж ключі. 

Анонімність і відсутність більшості обмежень

Можливість коментувати дописи анонімно чи під вигаданим іменем дає «свободу» позбавлення від відповідальності за свої слова. Така безвідповідальність спотворює соціальні норми, яких більшість із нас дотримується у реальному житті. Будь-хто з клавіатурою може написати що завгодно без жодних наслідків для власної репутації чи без подальшого покарання.

Схильність до дегуманізації онлайн

Коли спілкуємося в реальному житті, ми можемо бачити, як люди реагують на наші слова, отже часто намагаємося ретельно їх добирати й слідкувати за тим, що говоримо, аби не зачепити почуття інших. В інтернеті ж є хибне враження, що ми коментуємо в порожнечу. Тож причин стримувати агресію меншає.

Відсутність зворотного зв'язку в реальному часі

Коментарі в інтернеті дають нам змогу грати монолог. Спіч, який у реальному житті можуть зупинити інші, в інтернеті перервати нікому. Тож коментатор може повністю ігнорувати репліки інших учасників дискусії та продовжувати коментувати все, що заманеться.

Тривале «захоплення» інтернет-баталіями може неабияк впливати на наше самопочуття: підсилювати тривожність, знижувати самооцінку, здатність до концентрації і навіть демотивувати. Проте є кілька способів зменшити такий вплив.

Обмежте «екранний час» 

Регламентування кількості часу перед екранами гаджетів не лише звільнить кілька годин дня для більш корисних речей, а й дозволить покращити сон та підвищити мотивацію до виконання інших завдань. Спробуйте підрахувати, скільки хвилин чи навіть годин ви витрачаєте на читання соцмереж, а потім заплануйте на цей час корисну активність: пройдіться парком, зробіть руханку або зателефонуйте близьким. Встановить ліміт часу, протягом якого ви дозволите собі читати онлайн-коментарі чи відповідати на них. Важливо також влаштовувати дні «цифрового детоксу», коли ви зможете не користуватися гаджетами взагалі. Крім того, спробуйте відмовитися від використання смартфона чи ноутбука щонайменше за годину до сну.

Будьте уважні до джерел інформації

Якщо вас чіпляють негативні коментарі в інтернеті, уникайте платформ, що дозволяють анонімність. Звісно, наявність імені коментувальника – це не 100% гарантія «екологічного» середовища, проте це – все ж непоганий фільтр. Якщо ж джерелом негативу є хтось із ваших знайомих, спробуйте зрозуміти його чи її мотивацію, поговоріть про свої відчуття. Зрештою, ви завжди можете припинити дискомфортне спілкування.

Приділіть час хобі

Якщо вам погано від читання коментарів в інтернеті, знайдіть інше хобі. Спробуйте обрати захоплення, що потребують механічної роботи: плетіння гачком, малювання, фітнес, догляд за квітами, складання пазлів тощо. Так ви зможете відволіктися від постійного обдумування прочитаного в мережі. Крім того, спробуйте відстежити свій настрій, щоби дізнатися, що допомагає вам покращити загальне самопочуття.

Залишайте позитивні коментарі для інших

Якщо ви не можете відмовитися від використання соцмереж, спробуйте замість автоматичного натискання кнопки «подобається» залишати позитивні коментарі до публікацій інших людей. Ваш позитивний коментар спонукатиме людей також бути позитивними, добрішими до інших. 

Використовуйте соцмережі для підтримки важливих зв’язків

Сенс соціальних мереж полягав у спілкуванні. І хоча вони часто спричиняють відчуття самотності, але й також можуть бути інструментом, який допоможе підтримувати зв’язок із тими, хто зараз далеко. Ми роз’їхалися містими і країнами, але завдяки соціальним мережам можемо будь-коли спитати один в одного: «Ти як?».   Складіть список людей, спілкування з якими робить вас щасливими, та намагайтеся спілкуватися з ними якомога більше.

Якщо вам не вдається налагодити самопочуття, можливо, варто звернутися до фахівця із психічного здоров’я, який може запропонувати спеціалізовану підтримку. 

Публікація підготовлена у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.

Джерело