Уряд затвердив порядок надання згоди на донорство

Кабінет Міністрів України також передбачив механізм проведення трансплантацій до початку роботи ЄДІСТ та роботи Уповноваженого органу з питань трансплантації.

Уже у наступному році кожен повнолітній українець зможе письмово затвердити своє бажання чи небажання стати донором або призначити уповноважену особу, яка зможе прийняти це рішення за нього після його смерті. Відповідну Постанову КМУ ухвалили на засіданні Уряду 27 грудня 2018 року.

Порядок затверджує письмові форми для волевиявлення громадян щодо можливого донорства, які будуть вноситися до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Зокрема це:

• письмова згода на донорство після смерті;
• письмова незгода на донорство після смерті;
• заява про відкликання попередньої згоди чи незгоди на посмертне донорство;
• заява про призначення уповноваженого представника, який прийматиме рішення про донорство у разі смерті людини (має бути засвідчена підписом уповноваженого представника);
• заява про відкликання уповноваженого представника;
• заява про незгоду бути уповноваженим представником;
• заява про згоду на прижиттєве донорство;
• заява про відкликання згоди на прижиттєве донорство.

Кількість заяв, які може подати фізична особа, є необмеженою. Крім того, після подання нової форми заяви, дія попередньої автоматично анулюється. А отже, рішення, бути чи не бути донором, людина може змінювати протягом усього життя.

Заяви про донорство можна буде надати як особисто трансплант-координатору в медзакладах, що здійснюють діяльність пов’язану з трансплантацією, так і посадовій особі Уповноваженого органу з питань трансплантації. Також порядок перебачає, що у майбутньому буде  можливість подання електронної заяви про згоду чи незгоду на донорство шляхом заповнення онлайн-форми на сайті Уповноваженого органу з питань трансплантації, яку необхідно обов’язково завірити особистим електронним цифровим підписом.

Важливо наголосити, що з 1 січня 2019 року трансплантація в Україні проводитиметься. Ті лікарні, які проводять лікування цим надзвичайно складним методом, матимуть змогу і далі рятувати людські життя.  Щороку українські лікарі виконують близько 200 операцій з трансплантації. Для того, щоб цей показник суттєво збільшився і більше українців могли отримувати вчасну спеціалізовану допомогу, необхідно, щоб запрацювала уся система, що передбачена новим законом про трансплантацію.

З 1 січня 2019 року рішення про проведення лікування методом трансплантації прийматиме консиліум лікарів медзакладу, де пацієнта внесено до списку очікування. Свою згоду або незгоду на отримання лікування пацієнт надаватиме лікуючому лікарю медзакладу, який проводить трансплантацію.

Заяви про рішення стати донором або відмовитися стати донором українці подаватимуть або лікарю медзакладу, що має здійснювати трансплантацію, або трансплант-координатору, уповноваженій особі у центрах донорства крові та центрах вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації. Також такі заяви можна буде надати своєму сімейному лікарю чи терапевту. Усі заяви зберігатимуться у закладах охорони здоров’я, де їх прийняли, з дотриманням законодавства щодо захисту персональних даних. Упродовж  трьох днів від початку роботи Уповноваженого органу з питань трансплантації усі заяви будуть перенаправлені до нового ЦОВВ.

Нагадаємо, новий закон вступив в дію 24 липня 2018 року. Отже, часу для створення ЄДІСТ, окремого ЦОВВ, що має координувати систему трансплантації, закупівлю нового обладнання для 4 центрів з трансплантації, навчання нової професії трансплант-координатора та розробку близько 30 нових нормативно-правових актів у Міністерства було близько 5 місяців. Для того, щоб виконати увесь необхідний обсяг роботи, передбачений законом, необхідно щонайменше 1 рік і належне фінансування з Державного бюджету усіх складових системи, яке Парламент не передбачив при прийнятті нового закону.

Розуміючи, що виконання норм закону не були реалістичними, був розроблений законопроект, що мав відтермінувати дію нового закону. Його підтримав Комітет з питань охорони здоров’я, але парламентарі не встигли його розглянути та проголосувати в останній сесійний тиждень роботи Верховної ради у 2018 році.