Уряд врегулював алгоритм роботи протезистів-ортезистів та механізм залучення соціальних працівників до реабілітаційних команд

Уряд ухвалив рішення, яке вносить зміни до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я та визначає порядок організації залучення соціального працівника до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд.

Також положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду доповнено новими пунктами з описом функцій протезиста-ортезиста та соціального працівника.

У функціональні обов’язки протезиста-ортезиста, зокрема, входять:

• оцінювання та визначення необхідності протезування-ортезування пацієнта, 
• реалізація програми протезування-ортезування відповідно до загальних мети і завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані, 
• здійснення підбору протезних або ортезних конструкцій, матеріалів, комплектувальних виробів, додаткових елементів і проведення необхідних замірів,
• надання рекомендацій з подальшого протезування або ортезування пацієнтів під час операційного, післяопераційного, медичного та терапевтичного лікування,
• здійснення поточного та оперативного контролю, аналіз ходу реалізації програми протезування-ортезування, відповідне коригування програми протезування-ортезування.

Водночас соціальний працівник забезпечує взаємодію пацієнтів зі службою соціального захисту. Його функціонал доволі широкий й повністю відповідає викликам воєнного часу. 

Зокрема, такий фахівець може надати пацієнту вичерпну інформацію щодо:

• соціального захисту. В тому числі про механіку забезпечення допоміжними засобами реабілітації, призначення соціальної допомоги та виплат, отримання соціальних послуг тощо,
• проходження військово-лікарської комісії (для військовослужбовців) чи медико-соціальної експертної комісії для встановлення групи інвалідності,
• отримання безоплатної правової допомоги та можливості отримання психологічної допомоги за місцем проживання,
• алгоритму звернення до центрів зайнятості, можливості соціального супроводу під час працевлаштування та на робочому місці,
• діяльності реабілітаційних закладів чи фахівців та можливості отримання психологічної допомоги за місцем проживання.

Також соціальний працівник забезпечує встановлення зв’язків з членами сім’ї пацієнта (за наявності). Він може надати їм психосоціальну підтримку, сприяти відновленню контактів у разі їх втрати та проінформувати щодо будь-яких питань, які стосуються соціального захисту.

Для забезпечення виконання основних завдань соціальний працівник організовує свою роботу із застосуванням базового методу соціальної роботи — ведення випадку за активної участі отримувача послуг без укладення договору про надання соціальних послуг.

Для цього соціальний працівник, зокрема: 

• установлює контакт (знайомиться) з пацієнтом,
• здійснює оцінювання його індивідуальних потреб та визначає сильні й слабкі сторони,
• складає план ведення випадку, який є частиною індивідуального реабілітаційного плану людини, 
• аналізує результати виконання плану ведення випадку та коригує його (за потреби). 

Нагадаємо, наразі триває пілотний проєкт, в рамках якого соціальні працівники долучені до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд 14 медзакладів. Кожен з таких фахівців допомагає пацієнтам з відновленням документів, побутовими труднощами, психологічними проблемами, проходженням ВЛК, МСЕК або оформленням довідки про обставини поранення.