Україна посилює готовність до загроз у сфері громадського здоров’я
У Києві відбувся Національний міжсекторальний політичний діалог з питань безпеки здоров’я (Health Security Policy Dialogue), організований Міністерством охорони здоров’я України спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Захід був присвячений подальшим крокам для посилення готовності України до загроз для здоров’я населення та надзвичайних ситуацій.
У заході взяли участь міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступники міністра Ігор Кузін та Василь Стрілка, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Михайло Радуцький, а також виконавчий директор Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я д-ром Чікве Іхеквеазу (Chikwe Ihekweazu), представники ВООЗ, інших органів державної влади та міжнародних партнерів.
Україна стикається з низкою загроз для здоров’я населення, серед яких інфекційні захворювання, антимікробна резистентність, хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні ризики. Додаткові виклики створює повномасштабна війна та системні атаки на критичну інфраструктуру. Реагування на такі загрози потребує скоординованої роботи різних органів державної влади.
“Ми надзвичайно вдячні ВООЗ та міжнародним партнерам за постійну підтримку України і спільну роботу під час найбільших криз останніх років. Разом ми реагували на пандемію COVID-19, виклики повномасштабної війни, наслідки руйнування дамби Каховської ГЕС та інші надзвичайні ситуації. Для нас важливо й надалі посилювати готовність медичної системи до кризових ситуацій та ефективно реагувати на загрози для здоров’я населення.”
Одним із ключових кроків у цьому напрямі є підготовка та імплементація плану готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, який має відповідати вимогам Регламенту (ЄС) 2022/2371 про серйозні транскордонні загрози здоров’ю. Зокрема, план має визначити спільні пріоритети, конкретні заходи, відповідальних за їх виконання та необхідне фінансування. Протягом останніх двох років за підтримки ВООЗ до його підготовки долучилися понад 100 експертів із різних секторів.
Було відзначено, що Україна вже має значний практичний досвід реагування на масштабні кризи, а наступний крок - полягає в систематизації цієї роботи та реалістичному плануванні.
Зокрема, планується інтегрувати основні заходи у сфері безпеки здоров’я у Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Вона вже передбачає окремий напрям щодо посилення спроможності системи працювати в умовах надзвичайних ситуацій і глобальних загроз.
Також Україна продовжує інтегруватися до європейських механізмів у сфері безпеки здоров’я. Йдеться, зокрема, про механізм спільних закупівель лікарських засобів, повноцінну роботу з платформою епідеміологічного нагляду EpiPulse та подальше наближення до підходів ВООЗ і ЄС.
Нагадаємо, у 2025 році Україна приєдналася до Договору про спільні закупівлі заходів медичного захисту. Він дає змогу разом з іншими країнами закуповувати критично важливі лікарські засоби, вакцини та інші медичні засоби.
Загалом, ця робота також є частиною євроінтеграції України. У межах переговорів за розділом 28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я» Україна має розробити, затвердити та розпочати реалізацію національного плану готовності разом з пов’язаними з ним механізмами реагування.
Довідково. Захід організовано Міністерством охорони здоров’я України спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Діалог відбувся на національному міжсекторальному рівні та об’єднав представників органів державної влади, профільних установ і міжнародних партнерів. До нього долучилися представники Центру громадського здоров’я, Центру медицини катастроф, МВС, Міноборони, ДСНС, Держпродспоживслужби, Державної прикордонної служби та МЗС, а також представники посольств Австрії, Швеції та Швейцарії і Консультативної групи з питань безпеки здоров’я, до якої входять, зокрема, представники ЄС, НАТО, Великої Британії, США та ВООЗ.