Україна вперше заговорить про інтереси медпрацівників за європейськими стандартами — Стратегія МОЗ 2030

Міністерство охорони здоров’я України розробляє Стратегію розвитку охорони здоров’я до 2030 року. Подібні стратегічні документи свого часу допомогли почати ефективне впровадження медичної реформи. Аби Стратегія не була черговим програмним документом, а містила збалансовані думки лікарів, науковців, представників бізнесу, пацієнтів і громадських експертів — Міністерство організовує серію публічних консультацій за сприяння Національного Демократичного Інституту, Коаліції РПР та Інституту «Республіка».

14 грудня під час онлайн-публічної консультації обговорювали питання врядування у сфері охорони здоров’я та кадрових ресурсів системи охорони здоров’я.

Мета впровадження нової Стратегії МОЗ — сприяти здоровому добробуту громадян через забезпечення справедливого доступу до якості медичних послуг і побудови стійких систем охорони здоров’я.

Про роль нової Стратегії МОЗ у зміні ключових політик сфери охорони здоров’я говорила виконувач обов’язків директора директорату медичних кадрів, освіти й науки МОЗ Тетяна Орабіна :

«У нас є 15 стратегічних документів, які точково розв’язують проблеми у сфері охорони здоров’я, але  не пов’язані між собою. Вони абсолютно дієві, проте сьогодні ми будемо обговорювати документ, який насправді є першим за часів існування української системи охорони здоров’я. Стратегія 2030 формує політику за всіма  напрямами, які забезпечать розвиток системи охорони здоров’я».

За напрямом врядування у сфері охорони здоров’я в новій Стратегії, МОЗ виокремлює  5 ключових пріоритетів. Так, після виконання Стратегії в Україні має бути:

• Впроваджено універсальні підходи та інструменти врядування, що забезпечують незалежність, сталість і спроможність національних інституцій у сфері охорони здоров’я.
• Створена ефективна система міжсекторального співробітництва для забезпечення загальнодержавного підходу в розв’язання питань охорони здоров’я.
• Управління в системі та ухвалення  рішень здійснюється в інтересах і відповідно до потреб населення на основі доказової бази та використання кращих практик.
• Створена система ефективного управління закладами охорони здоров’я, яка забезпечує громадську підзвітність та нагляд.
• Запроваджено систему професійного самоврядування працівників у сфері охорони здоров’я.

Тетяна Орабіна  також додала, що вперше за 30 років у Стратегії МОЗ буде закріплене та опрацьоване питання кадрів системи охорони здоров’я, що покращує систему врядування в Україні до європейських стандартів:

«Це величезні стратегічні блоки будуть містити середньостроковий план, реалізація якого дасть змогу осягнути ключових пріоритетів. Наші європейські колеги давно живуть із такими поняттями, як «кадрові ресурси системи охорони здоров’я». А ми вперше переходимо до конкретного плану заходів за цим напрямом на найближчий час».

У сфері кадрових ресурсів охорони здоров’я Міністерво надає перевагу трьом ключовим пріоритетам:

• Освіта та наукова діяльність у сфері охорони здоров’я інтегровані до сучасного міжнародного контексту.
• Планування та забезпечення кадрів системи охорони здоров’я здійснюється в обсягах і структурі відповідно до потреб.
• Створені умови для забезпечення професійного добробуту працівників сфери охорони здоров’я.

«Планування кадрового потенціалу до сьогодні відбувається абсолютно несистемно, відсутні дієві інструменти, документи, які дають чітко оцінити кадрові потреби. Щорічно ми просто констатуємо кількість медичного персоналу, це все. Без створення якісного реєстру медичних працівників ми не зможемо реалізувати жодного подальшого кроку. Мета Стратегії — змінити це становище», — зазначила иректора з питань кадрів, освіти й науки МОЗ.

Під час дискусуїї в робочих групах, учасники запропонували рішення щодо підвищення компетентності громад у питаннях оновленої системи врядування МОЗ, диджиталізацію системи охорони здоров’я, та впровадження європейських стандартів до роботи з медпрацівниками.

«Бачу, що цей документ (Стратегія МОЗ 2030) насправді буде відповідати потребам суспільства, буде абсолютно комплексним та експертним» — підсумувала Тетяна Орабіна.

«Публічні консультації — захід про командну роботу без керівників і підлеглих. Ми не відкидаємо жодних пропозицій, фіксуємо всі думки й ідеї. Усе, що буде напрацьовано ми включимо до загального звіту, який передадуть до МОЗ», — зазначив модератор заходу Віталій Гліжинський, координатор кампаній Інституту «Республіка».

Нагадаємо, раніше відбулися публічні консультації щодо універсального охоплення послугами охорони здоров’я та громадського здоров’я.

Проведення публічних консультацій стало можливим завдяки щедрій підтримці британського народу, наданій через Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку.