Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Україна продовжує розвивати напрям трансплантації кісткового мозку

Високоточні дослідження на генетичну гістосумісність донора стовбурових клітин і реципієнта тепер проводять і в Черкаському  клінічному центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги.

До березня 2023 року лабораторне співставлення пари донор-реципієнт, перед пересадкою стовбурових клітин, проводили лише у двох закладах: Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» та Київському центрі трансплантації кісткового мозку. Мова про так зване HLA (human leucocyte antigens) типування, яке допомагає з надвисокою точністю визначити сумісність органів і тканин різних людей. 

Від кількості та якісних характеристик лабораторій, спроможних проводити відповідні дослідження, залежать вартість та найголовніше – швидкість визначення клітинної спорідненості. Розбудова власної лабораторної мережі дає змогу більш раціонально витрачати гроші та виграти час для оперативного порятунку пацієнтів. 

Наразі пересадку кісткового мозку проводять у 8 центрах. Лише за період з січня по травень 2023 року в цих лікарнях зробили 123 пересадки стовбурових клітин, 23 із них – дітям. 

Ключовий етап для всієї галузі

У серпні 2021 року в Черкаському клінічному центрі онкології вперше пересадили стовбурові клітини дорослій пацієнтці від неродинного донора. Нею стала 18-річна Еліна Торопенко. Тоді типування проводили у єдиній в Україні лабораторії відповідного рівня – в Охматдиті. За  його результатами донора для дівчини підібрали аж в Німеччині. Трансплантація пройшла успішно. На виписку Еліни в Черкаси приїхав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Медики звернулись до нього з ініціативою закупити новітнє лабораторне обладнання, а міністр пообіцяв їм належну підтримку від держави. 

Під відповідні потреби наприкінці 2021 року заклад отримав від Міністерства охорони здоров’я 10 мільйонів  гривень. Тоді ж провели й закупівлю необхідного устаткування. Вже на початку 2022 року лікарня отримала все необхідне обладнання. Щоправда, через повномасштабну війну росії проти України його встановлення, освоєння й навчання фахівців розтягнулися  майже на рік.

З березня 2023 року черкаські трансплантологи почали проводити   HLA-типування пацієнтів у власній лабораторії. Це вже дозволило врятувати не одне життя. З початку року в даній лікарні проведено 23 трансплантації кісткового мозку, з них 8 – від неродинного донора. 

Для підвищення якості та кількості пересадок фахівці онкодиспансеру продовжують удосконалювати свої знання та вміння. Наразі чотири медики, серед яких і лікарі-лаборанти,  проходять  стажування в ізраїльській клініці «Хадасса», яка має досвід проведення понад 4 000 трансплантацій кісткового мозку. Ще два фахівці черкаської лікарні підвищують кваліфікацію в Стенфорді, де на базі університетської клініки переймають досвід трансплантації стовбурових клітин у кращих фахівців світу. Стажування проходить за підтримки Міністерства охорони здоров’я України. 

В яких випадках може знадобитись пересадка кісткового мозку?

Існує близько 30 хвороб, за яких виконується ТГСК (трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин). У переважній більшості випадків причиною є хаотичне розмноження пошкоджених клітин кісткового мозку. Така поведінка організму людини провокує розвиток патологічних станів. Вони можуть бути пов’язані, як із ураженням клітин крові, так і з пошкодженням органів лімфатичної системи. Чи не єдиним джерелом порятунку подібних пацієнтів вважають стовбурові гемопоетичні клітини. Все через їхню унікальну здатність регенерувати. 

Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин проводиться в разі неефективності хімієтерапевтичного лікування або ж для закріплення отриманого результату, за досягнення ремісії. У більшості випадків трансплантація кісткового мозку – чи не єдиний метод порятунку пацієнта, який забезпечує довготривалу ремісію.

Хвороби, за яких реципієнту може знадобитись пересадка стовбурових клітин, поділяють на три види:

  • гематологічні. Зокрема, гострий лейкоз, множинна мієлома, плазмоклітинний лейкоз, лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми;
  • негематологічні. Наприклад, L амілоїдоз чи POEMS-синдром;
  • аутоімунні.

Особливості відбору та трансплантації стовбурових клітин

Забір донорських клітин кісткового мозку проводять у два способи: 

  • у 80 % випадків стовбурові клітини відбирають із циркулюючої крові за допомогою сепаратора крові;
  • у 20 % – стовбурові клітини забирають за допомогою голки та шприца з тазових кісток. Весь процес проходить під загальним знеболенням. 

У разі знаходження пари донор-реципієнт в українському або світовому реєстрі донорів кісткового мозку, пацієнта починають готувати до пересадки. Зазвичай, на першому етапі, згідно з протоколом, проводять хімієтерапевтичне лікування. На другому етапі – вливають  підготовлені стовбурові клітини. Після – починається процес їхнього приживлення, який супроводжує тривала реабілітація.

Наразі в Українському реєстрі донорів кісткового мозку налічується понад 9 тисяч людей. У світовому ж реєстрі більше ніж 40 мільйонів потенційних донорів.

План розвитку трансплантації кісткового мозку

Можливість отримання високоточних результатів досліджень сприяє успішному проведенню трансплантацій, заощаджує кошти, а також дає  змогу відповідним лікарням приймати хворих, які потребують саме цього виду допомоги, з усієї країни. 

Тож лабораторний супровід трансплантацій – один із пріоритетів Міністерства охорони здоров’я. Для продовження ефективного й сталого розвитку галузі в 2022  році було проведено закупівлю обладнання під потреби трьох міжрегіональних лабораторій першого рівня: у Києві, Львові та Миколаєві. Зараз триває процес валідації та навчання фахівців. Очікується, що лабораторії першого рівня повноцінно запрацюють уже восени 2023 року.

Довідка:

Охочих стати донором кісткового мозку безоплатно реєструють на базі двох донорських центрів. Кожен українець буквально у кілька кліків може долучитися до українського реєстру донорів кісткового мозку і, можливо, теж врятувати чиєсь життя.