У МОЗ відбулася стратегічна сесія з ВООЗ для визначення пріоритетів спільної роботи на наступні 2 роки

Спільні зусилля здійснюватимуться в рамках Дворічної угоди про співробітництво на 2024-2025 рр. та Стратегії співпраці ВООЗ з Україною на 2024-2030 рр. Обидва документи наразі знаходяться на стадії завершення та мають бути затверджені до кінця року. 

«Ми вдячні глобальній мережі Всесвітньої організації охорони здоров’я, європейському та українському офісу за ту допомогу, яку ви надаєте нашій системі охорони здоров’я. Особливо за підтримку з моменту повномасштабного вторгнення. Це вчергове показало нам як можна об’єднатися та втримати медичну систему в цих непростих умовах. Ми чітко усвідомлюємо, що без міжнародного медичного партнерства, без підтримки наших партнерів впоратися з цими викликами було б неможливо», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Ярно Хабіхт, голова регіонального офісу ВООЗ в Україні, презентував спільні напрацювання, що базуються на попередніх дискусіях, які відбулися на початку цього року та зосереджується на нинішніх пріоритетних сферах співпраці між ВООЗ та Міністерством охорони здоров’я. Так, дворічна угода включатиме не лише спільні зусилля щодо реагування на надзвичайні ситуації, але й програми з відновлення української системи охорони здоров’я. 

Нині МОЗ завершує роботу над стратегією охорони здоров’я до 2030 року, тому дуже важливо, щоб пріоритети як Дворічної угоди з ВООЗ, так і довготривала стратегія співробітництва логічно лягали у канву урядових планів. Як зазначив міністр, нині вже зрозумілими є найкритичніші виклики на яких мають бути сконцентровані максимальні зусилля системи охорони здоров’я: 

• Демографічна криза. Цей виклик був очевидним ще до початку повномасштабної війни, натомість військові дії лише поглибили проблему. Мова йде не лише про значне зниження народжуваності через економічну та політичну нестабільність, великою проблемою є вплив війни на можливість пар мати дітей. Нині фіксується надзвичайно велика кількість передчасних пологів. Саме тому одним із пріоритетів охорони здоров’я на наступні 7-8 років є розвиток репродуктивних технологій. Так, у 2024 році в Програмі медичних гарантій вперше з’явиться пакет допоміжних репродуктивних технологій, на який передбачено понад 1,5 млрд грн. Це сприятиме вирішенню проблеми безпліддя, випадки якого значно збільшились з моменту повномасштабного вторгнення. Крім того, МОЗ планує посилити заходи для попередження смертності серед породіль та новонароджених.   

• Попередження передчасної смертності від серцево-судинних захворювань, діабету та онкологічних хвороб. Ця проблема є не новою, натомість на тлі війни фіксується високе зростання цих захворювань та смертності від них. Отже, зусилля щодо збереження працездатності населення через попередження, ранню діагностику, а також розвиток доступності вчасного та якісного лікування цих захворювань мають бути посилені.    

• Ментальне здоров’я. Цей пріоритет є сталим, продовжуватиметься робота над розвитком психологічної реабілітації, покращенням доступу до послуг з психологічної допомоги та імплементацією Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що реалізується за ініціативою першої леді Олени Зеленської. 

• Медичні кадри. За прогнозом ВООЗ, у 2035 році весь світ має зіткнутися з кадровою кризою в системі охорони здоров’я. В Україні цей прогноз погіршується через міграційні процеси, спричиненні війною та перевантаженням медичної галузі, яке було спровоковано спочатку пандемією COVID-19, а вже надалі, у лютому 2024 році, посилилося новими викликами повномасштабних військових дій. Через це нині є потреба в переоцінці кадрової потреби за фаховими спеціалізаціями, з урахуванням нових викликів та потреб охорони здоров’я, а також з моделюванням того, які професії будуть втрачені через розвиток штучного інтелекту та телемедицини протягом наступних років. На основі цього МОЗ перегляне систему набору студентів на медичні напрями.

Як відмітив,  Гундо Вейлер, директор відділу підтримки країн та надзвичайних ситуацій ВООЗ, Україна перестала бути лише країною-бенефіціаром допомоги. Нині вона стала плацдармом для пілотування нових підходів у реагуванні на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я та має унікальний досвід, як попри війну, країна може продовжувати медичну реформу. Крім цього, український досвід диджиталізації теж є прикладом для наслідування та майбутніх Twinning-програм. 

Своєю чергою, Віктор Ляшко висловив сподівання, що глобальна мережа ВООЗ підтримає Україну у розвитку програми міжнародного медичного партнерства, що передбачає партнерську взаємодію безпосередньо між медичними закладами. На його чітке переконання, саме ця модель допоможе посилити міжнародну спроможність оперативно та ефективно реагувати на виклики.