У Києві стартувала конференція з модернізації госпітальної мережі: МОЗ презентувало досягнення та плани
У Києві стартувала конференція «Модернізація госпітальної мережі в Україні», яка зібрала представників центральних і регіональних органів влади, міжнародних партнерів, медичної спільноти. Упродовж двох днів учасники будуть обговорювати результати трансформації системи охорони здоров’я, яка триває в Україні.
“Ми не просто оновлюємо інфраструктуру чи змінюємо назви рівнів надання допомоги. Ми формуємо нову логіку — коли пацієнт отримує якісну допомогу там, де вона справді може бути надана. І коли кожна лікарня виконує свою чітку роль у системі. Це чітка структура, де кожна ланка має свою роль. Де пацієнт не шукає “правильну” лікарню, а отримує допомогу в межах ефективно вибудуваної системи, яка працює на його результат. Це складний, але стратегічно необхідний процес. І я дякую кожному, хто долучається до цих змін: лікарям, управлінцям, місцевій владі, міжнародним партнерам. Ми будуємо систему, яка зможе витримати не лише сьогоднішні, а й майбутні виклики.”
Міністр презентував бачення МОЗ щодо розвитку госпітальної мережі та окреслив головні результати й виклики медичної реформи.
Старт медичної реформи відбувся у 2018 році. Україна відмовилася від застарілої радянської моделі, де фінансування не завжди враховувало реальні потреби пацієнтів та не стимулювало розвиток медзакладів. В основі нинішньої системи — принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Саме тоді розпочала роботу Національна служба здоров’я України — як державний закупівельник медичних послуг, які надаються пацієнтам безоплатно. Від початку реформи у 2018 році обсяг оплачених медичних послуг зріс із 3,4 мільярда гривень у 2018 році до 157,1 — у 2024 році.
Попри пандемію і повномасштабне вторгнення, реформа продовжувалась. Це динамічний процес, який включає постійний аналіз, аби адаптуватися до нових викликів і потреб. Стало очевидно: не всі лікарні витримують появу засад конкурентності та не можуть надавати однаково якісну медичну допомогу за всіма напрямами. Щоб система працювала ефективно, потрібно бути впевненими: коли пацієнт звертається по допомогу — він потрапляє саме туди, де є фахівці потрібного профілю, необхідне обладнання і можливість надати повноцінну медичну допомогу.
Так сформувалася концепція спроможної мережі медичних закладів. На початку липня 2022 року Верховна рада ухвалила закон №2347, яким було запущено її формування. На виконання вимог цього Закону було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я».
“Сьогодні кожна область — це окремий госпітальний округ, який поділяється на кластери, а лікарні — на загальні, кластерні та надкластерні. Такий підхід дозволяє вибудувати логіку системи: прості випадки лікуються максимально близько до пацієнта, складні — там, де є відповідна спеціалізація і обладнання. Це не просто адміністративна зміна. Це — основа для розумного розподілу ресурсів, модернізації інфраструктури, закупівлі сучасного обладнання і, найголовніше, — якісної та вчасної медичної допомоги незалежно від складності випадку.”
Наразі створено 106 госпітальних кластерів. До них входять 2537 центрів первинної медичної допомоги, 282 загальні лікарні, 166 кластерних, 135 надкластерних лікарень, а також 25 центрів екстреної медичної допомоги. До реформи наразі не долучені області, де ведуться активні бойові дії (Запорізька, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська області та на території АР Крим). Однак протягом 6 місяців після припинення воєнного стану ці регіони мають подати пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я.
Спроможна мережа вже стала основою надання медичної допомоги в країні — понад 56% коштів у 2024 році було спрямовано саме на лікарні, що входять до її складу.
Окрему увагу міністр приділив конкретним напрямам, де вже є вимірювані результати. Серед них — лікування інсультів, інфарктів, боротьба з онкологічними захворюваннями, розвиток реабілітації та охорони психічного здоров’я.
Так, у межах боротьби з інсультами в Україні створено спроможну мережу інсультних центрів та блоків, де пацієнти мають доступ до обстежень і лабораторної діагностики 24/7. Україні вдалося суттєво наблизитися до цілей Європейського плану дій до 2030 року. Це стало можливим, зокрема, завдяки технічному оснащенню: 235 КТ-апарати та 53 ангіографів закуплено за останні роки в межах централізованих закупівель і спільних проєктів з міжнародними партнерами. Це напряму впливає на точність діагностики та ефективність лікування.
У сфері онкології затверджено Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень до 2030 року та план дій з її реалізації. Одним із найважливіших компонентів стратегії є оснащення онкоцентрів сучасним обладнанням — те, що дає змогу вчасно виявляти хворобу й ефективно її лікувати. За останні роки держава, у співпраці з міжнародними партнерами, закупила для лікарень 21 систему лінійних прискорювачів та 36 апаратів МРТ. Це — перша така масштабна закупівля в історії української медицини. Лінійні прискорювачі дозволяють лікарям точково впливати на пухлину — знищувати її або зупиняти ріст з мінімальним впливом на здорові тканини, а отже більш ефективне й безпечне лікування для пацієнтів. Крім цього, ратифіковано угоду між Україною і Францією, яка передбачає оснащення українських медичних закладів сучасними мамографами. Сума фінансування проєкту складає понад 11,6 млн євро.
Суттєвого розвитку зазнала і система реабілітації. За останні півтора року 600 тисяч українців уже отримали реабілітаційну допомогу. Наразі її надають 555 медичних закладів по всій країні. Зокрема, 232 — в умовах стаціонару. При цьому, 189 із них — у кластерних і надкластерних лікарнях спроможної мережі, де функціонують сучасні безбар’єрні відділення. Система забезпечує 12 тисяч сеансів реабілітації щодня — це вчетверо більше, ніж три роки тому.
Паралельно триває трансформація ментального здоровʼя. Сьогодні психологічну підтримку можна отримати навіть у свого сімейного лікаря — базову допомогу надають понад 5000 закладів первинки. Уже 124 лікарні спроможної мережі мають центри ментального здоров’я. У планах — розширити мережу до 200 таких центрів.
Ще один пріоритет — відновлення медичної інфраструктури. У 2025 році вже відібрано публічні інвестиційні проєкти на понад 5,64 мільярда гривень. Йдеться про розбудову медичних закладів, освітніх потужностей, напрямів реабілітації та психічного здоров’я.
Модернізація системи охорони здоров’я відбувається за потужної підтримки партнерів. У 2025 році фінансова допомога сягнула 35,54 мільярда гривень. Йдеться про конкретні проєкти, обладнання, навчання та інституційну підтримку системи.
Ці трансформації мають на меті побудову справді сучасної, ефективної та людиноцентричної системи охорони здоров’я в Україні — такої, яка відповідатиме потребам пацієнтів незалежно від місця проживання, умов чи обставин.
Форум організований Міністерством охорони здоров’я України та Представництвом Світового Банку в Україні за фінансування Посольства Швейцарії в Україні.