У Києві відбувся II Національний діалог із питань протидії туберкульозу

9 грудня відбувся II Національний діалог, присвячений огляду прогресу України у виконанні Політичної декларації ООН із питань туберкульозу. Захід став масштабною платформою для дискусії, у якій взяли участь представники центральних органів виконавчої влади та державних установ, лідери регіональних фтизіопульмонологічних центрів, організацій, що працюють у сфері протидії туберкульозу, міжнародні партнери.

«В умовах пандемії COVID-19 критично важливим є об’єднання зусиль усіх людей і інституцій, у чиїх силах протистояти епідемії туберкульозу. Одним із найважливіших інструментів у цій боротьбі є впровадження механізму багатосекторального співробітництва. Адже ліквідація туберкульозу — це не тільки ефективне лікування, а й залучення всіх ланок держави і громадянського суспільства до підтримки людей із цим захворюванням, забезпечення умов для їхнього доступу до соціального супроводу, освіти, роботи, захисту тощо. У боротьбі з туберкульозом головне, щоб у центрі уваги залишалася людина, її благополуччя, безпека й комфортність життя в соціумі», — наголосив Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я — головний державний санітарний лікар України.

Під час Національного діалогу учасники обговорили стан виконання національних зобов’язань України, закріплених у Політичній декларації ООН із питань туберкульозу:

• забезпечення універсального доступу до послуг з охорони здоров’я для всіх категорій населення;
• дослідження соціально-економічних чинників і факторів ризику для поширення туберкульозу в Україні;
• забезпечення соціального захисту для соціально незахищених груп;
• виключення дискримінаційних норм із національного законодавства;
• системний моніторинг рівня стигми, дискримінації, правових бар’єрів;
• дотримання стандартів протитуберкульозної допомоги;
• забезпечення стійкості послуг через виділення фінансування з національного та місцевих бюджетів тощо.

Для виконання Україною цих зобов’язань потрібна чітка та зрозуміла взаємодія всіх державних і неурядових структур. Інструмент, перевірений на практиці іншими європейськими країнами, який дозволяє цього досягнути — механізм багатосекторальної підзвітності. Він дає змогу оцінити прогрес у реалізації політичних зобов’язань та цільових орієнтирів для ліквідації туберкульозу на регіональному, національному та глобальному рівнях.