Сучасна практика організації реабілітації в медичних закладах України

Воркшоп із такою назвою відбувся 20-21 грудня у Львові. У заході взяли участь представники влади та міжнародних організацій, керівники медзакладів.

Тема медичної реабілітації набула колосальної актуальності в умовах війни. Адже врятувати життя постраждалому – лише пів справи. Щоби людина могла повернутися до повноцінної активної діяльності, необхідна реабілітація, часто тривала та комплексна.

Тож на воркшопі йшлося про сучасні підходи у реабілітації в сфері охорони здоров’я, а також про поліпшення обізнаності щодо принципів доказової реабілітації. Учасники заходу обмінялися досвідом з реалізації реабілітаційних послуг в українських закладах охорони здоровʼя. 

Перший заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Комаріда розповів, зокрема, про державну політику реабілітації у сфері охорони здоров'я.

«Ми активно працюємо над створенням умов для отримання українцями ефективної реабілітаційної допомоги, щоби вони мали можливості вести самостійний спосіб життя і всебічно брати участь у всіх аспектах суспільного життя. Також триває робота зі сприяння створенню безбар’єрного середовища», – зазначив він.

За словами заступника міністра, основними завданнями державної політики щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я є:

1. забезпечення скоординованості принципів проведення реабілітації, реабілітаційних послуг, а також доступність медичних виробів, зокрема допоміжних засобів реабілітації, в тому числі протезів;
2. регламентація правових, економічних, соціальних умов проведення реабілітації з урахуванням функціональних можливостей осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, потреби у медичних виробах;
3. впровадження міжнародних стандартів реабілітації та психологічної допомоги в реабілітації;
4. створення умов для якісного матеріально-технічного, фінансового, кадрового та науково-методичного забезпечення реабілітації;
5. створення рівних умов для всіх осіб, залучених до надання реабілітаційної допомоги, виробників та постачальників допоміжних засобів реабілітації;
6. формування ефективної системи управління якістю реабілітаційної допомоги.

Олександр Комаріда нагадав, що перед початком повномасштабного вторгнення росії було створено законодавче та нормативне підґрунтя для розбудови сучасної системи реабілітації на засадах пацієнт-центричності, мультидисциплінарності та доказовості із застосуванням моделі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я й біопсихосоціального підходу.

Нині Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство соціальної політики України співпрацюють з максимальною координацією, убезпечуючи безперервність надання реабілітаційної допомоги в нормативному полі.

«Під час війни, яка створює величезну кількість постраждалих, потреба в реабілітації збільшується. Захисники та захисниці, яким було врятоване життя, не мають набувати ускладнень від знерухомлення та отримувати реабілітаційну допомогу якомога раніше, з перших днів після травм та хвороб», – зауважив Олександр Комаріда.

Відтак МОЗ за підтримки ВООЗ розробило наказ №2083 від 16.11.22 р. «Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах». Наказ затверджує реабілітаційні маршрути за станів здоров’я, поширених під час війни: травмах спинного мозку, травмах головного мозку, ампутаціях кінцівок та складних скелетних травмах. Наказом затверджено критерії скерування пацієнтів між гострим, післягострим та довготривалим реабілітаційним періодами та шкали функціонального оцінювання.

Минулого тижня урядом України прийнято постанову «Документальне забезпечення організації реабілітації у сфері охорони здоров’я», яка затверджує Державний типовий план реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування.

«Ми впроваджуємо контроль якості лікування/догляду на етапах евакуації постраждалих. Якщо в реабілітаційний заклад потрапляє пацієнт з пролежнями чи іншими дефектами лікування/догляду, цей заклад зобовʼязаний інформувати про такий факт НСЗУ», – зазначив Василь Стрілка, генеральний директор директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров'я України. 

Одночасно з фізичним відновленням надважливе значення має реабілітація психічного стану постраждалого. Про реабілітацію в сфері психічного здоров’я на основі досвіду Центру психічного здоров'я та реабілітації «Лісова поляна» МОЗ України розказала його керівниця Ксенія Возніцина.

У виступі вона особливу увагу приділила особливостям роботи з чинними військовослужбовцями та ветеранами, людьми, які пережили полон та тортури (на основі 9-річного досвіду команди закладу): принципи роботи, комунікації, організації реабілітаційного середовища, інтегративного та заснованого на доказах (evidence-informed) піходу до процесу відновлення.

Після виступів учасники оглянули та ознайомилися з організацією роботи Першого територіального медичного об'єднання Львова – закладу, де проходять реабілітацію наші захисники та постраждалі від війни цивільні.