Сила волі та віра в життя: історія реабілітації героя-сапера Олександра Калька

Олександр Калько, якого побратими називають Ворон, — 30-річний герой із Хмельниччини. Народився та виріс у Шепетівському районі, працював на фаянсовому заводі. Його життя було таким, як у багатьох українців: щоденна праця, родина, турботи та мрії про майбутнє. Але 24 лютого 2022 року все змінилося.

Уже через три дні після початку повномасштабної війни Олександр добровільно вступив до лав Збройних сил України. Його головна мотивація — захистити сім’ю, особливо 5-річного сина, якому він хоче забезпечити мирне майбутнє. Олександр обрав одну з найнебезпечніших спеціальностей — став сапером. Служив у гарячих точках: Лиман, Терни, Торецьк, Північний.

3 серпня 2024 року під час виконання завдання біля Торецька Олександр пішов евакуйовувати пораненого побратима, травми якого, на жаль, виявилися несумісними з життям. Під час операції групу обстріляли, і скинутий боєприпас завдав Олександру тяжких поранень: постраждали всі кінцівки. Лише за добу бійця вдалося евакуювати до медичного закладу.

Після стабілізації стану Олександр переніс серію операцій — чотири за менш ніж місяць. Лікарі боролися за кожну його кінцівку. Рани гоїлися, але попереду був довгий і непростий шлях відновлення.

22 жовтня 2024 року Олександр потрапив до реабілітаційного відділення Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни. З першого дня він показав неймовірну силу волі. Реабілітація включала відповідний набір фізичних і ерготерапевтичних вправ, які дозволяють пацієнту швидше адаптуватися до можливих обмежень функціонування та мінімізувати рівень їх негативного впливу на повсякденне життя.

Завдяки наполегливості та підтримці медиків прогрес був помітний: почали відновлюватися рухи в кистях (хоч мізинець поки залишається нерухомим), а м’язи рук і ніг поступово зміцнюються. Лікарі застерігають, що відновлення ліктьового нерва може зайняти більше часу, але загальний прогноз — оптимістичний.

Олександр не збирається здаватися. Його мета — повне відновлення та повернення до служби. Він вірить, що зможе знову стати на захист Батьківщини.

Довідка: стаціонарна реабілітаційна послуга має продовжуватись мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. Амбулаторна реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати більше ніж година на добу. 

Кожен пацієнт, залежно від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.