Реформа системи охорони здоров’я та виведення української медицини на європейський рівень – один із пріоритетів діяльності Уряду

17 листопада за участю Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана відбувся Стратегічний міжвідомчий форум «Реформа медицини: фінансування, управління, первинна медична допомога».

У форумі взяли участь в.о. Міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун, директор напрямку систем охорони здоров’я та громадського здоров’я Європейського регіонального офісу ВООЗ Ханс Клюге, директор у справах України, Білорусі та Молдови, Світового банку Сату Кахконен, директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгер Тауш; Голова місії USAID в Україні Сюзан Косінскі Фрітц, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс, регіональний менеджер в Східній Європі та Центральній Азії Глобального фонду Ніколя Канто, представники центральних органів виконавчої влади, місцевих органів України.

Учасники заходу обговорили план реформ у сфері охорони здоров’я, зокрема, створення єдиного національного замовника медичних послуг, запровадження нових механізмів фінансування медичної допомоги, реформи первинної допомоги, узгодження реформи охорони здоров’я та процесів децентралізації.

Уряд вже зробив перші кроки в рамках реформування системи медицини та встановив систему референтного ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. «З 1 січня ми будемо бачити процес зменшення цін на ліки», – підкреслив Прем’єр-міністр під час засідання Уряду 9 листопада.

Окрім того, хворі на гіпертонію, цукровий діабет ІІ типу та астму отримають державну підтримку на компенсацію вартості ліків для свого лікування. На відшкодування вартості ліків при амбулаторному лікуванні цих захворювань – реімбурсацію ліків – у проекті Бюджету на 2017 рік заклали півмільярда гривень.

Також одна із важливих частин реформування охорони здоров’я – це запровадження державного медичного страхування. За 25 років незалежності України розроблено 21 законопроект про страхову медицину, проте жоден із них не був прийнятий. Сьогодні Уряд працює над системою медичного страхування та наступного року розпочнеться поступовий перехід з принципу фінансування лікарняних ліжок на фінансування медичних послуг. Цей процес розрахований на три роки – до 2020.

Серед основних положень нової моделі страхування медицини – створення Національної служби здоров'я, пакет гарантовано оплачених послуг і відмова від прив'язки пацієнта до місця проживання.

Переведення системи охорони здоров’я на страхову модель розпочнеться з запуску сімейної медицини європейського зразка на базі наявної первинної ланки системи охорони здоров’я (поліклініки, амбулаторії, ЦПМСД). При цьому сімейний лікар повинен забезпечувати всю первинну діагностику. Ключова функція сімейного лікаря – підтримувати здоров’я своїх пацієнтів.

Кожен українець, незалежно від місця проживання та достатку, буде мати доступ до сімейного лікаря. Він зможе укласти договір з будь-яким сімейним лікарем, терапевтом або педіатром. Якщо ж лікар не влаштує пацієнта, то його можна буде легко змінити, розірвавши з ним договір. Сімейний лікар може працювати як в державній поліклініці, амбулаторії, так займатися приватною практикою. Кошти за кожного пацієнта перераховуватимуться медичній установі, де працює лікар. Кількість пацієнтів, з якими може укласти контракт один лікар, складатиме 2000 осіб на рік.

Для українців безкоштовними будуть послуги раннього виявлення та діагностики хвороб, лікування та направлення до спеціаліста. На наступний рік у проекті Бюджету закладено 62 млрд гривень на охорону здоров’я. Нацслужба буде оплачувати гарантований безкоштовний пакет медпослуг, які будуть надавати сімейні лікарі та інші заклади первинної медичної допомоги – поліклініки й амбулаторії, вже з другого півріччя 2017 року.

У 2017 році також планується запустити підготовку до реформування госпітальної ланки системи охорони здоров’я, розширення автономії медичних закладів, їх переведення на глобальний бюджет та оплату за результат, спрощення доступу до фінансування та інвестицій.

Ключове завдання Міністерства охорони здоров’я в умовах децентралізації - створити максимум можливостей на місцях, де відбуватимуться зміни, які побачать українці. Саме тому реалізація реформи залежатиме від якості роботи місцевої влади.

В.о. Міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун звернула увагу на те, що метою змін фінансування охорони здоров’я – є перш за все зміна стосунків: «Ми переходимо на модель, де здоров'я кожного громадянина застраховано, а лікар чи лікарня отримують адресний дохід за роботу з конкретним пацієнтом».

Уляна Супрун окреслила три задачі на наступний рік у рамках розгортання Національної служби здоров'я: розгортання ІТ-систему системи і планування роботи з регіонами, реєстрація лікарів у системі та заохочення пацієнтів переходити на роботу з конкретно своїми лікарями, нова система виплат і навчання лікарів.