Реабілітація поставила на ноги важкопораненого захисника Бахмута

31-річного десантника Вячеслава зі Сумщини поранили наприкінці січня 2023 року під Бахмутом. Ворожа куля пройшла крізь руку і зачепила хребет. У чоловіка було важке мінно-вибухове поранення грудної клітки з численними осколками. Першу медичну допомогу він отримав на прифронтових територіях, а потім був евакуйований на лікування та реабілітацію до одної з лікарень Івано-Франківщини. 

«Штурмували, йшли-йшли і трошки не дійшли. Вперлися в один будинок, де не могли пройти, — і прилетіло. Я стояв за стіною, за сарайчиком. Прилетіла якась “пилюка” — я впав... Рука болить, пече збоку, і з ногою щось. Побратими наклали турнікети. Полежав хвилин двадцять, зрозумів, що рука перебита, куля зайшла десь у бік. Кажу хлопцям: помагайте, будемо виходити, бо евакуації довго ждати. Коли дійшли, я почав втрачати свідомість. Мене поклали на ноші і доправили до евакуаційного пункту. А далі — у Краматорськ, Дніпро, Київ та Івано-Франківськ», — розповідає військовий.

Вячеслав пригадує, що деякий час після поранення у нього був «такий стан — не побажаєш нікому». Для молодого чоловіка, який раніше не мав серйозних травм,  максимум — лежав у лікарні з пневмонією, це було непростим випробуванням. 

«У військах до війни кожен ранок — зарядка, щомісяця — здача фізпідготовки, щороку — стрибки з парашутом. Постійне фізичне навантаження, марш-кидки на полігоні тощо. А потім — оп! — і ти вже цього всього не можеш», – каже боєць.  

На початку захисник взагалі не міг ходити, в нього була травма хребта — переламані два хребці. Спершу він мав лежати два з половиною місяці, доки рани загояться, а пізніше бійця прооперували та вживили пластини. Лікарі радили йому намагатися більше рухатися, тож військовий пробував ходити з паличкою. 

Спочатку Вячеслав рухався по поверху, кілька разів виходив на вулицю, потім більше. А ось піднятися сходами не міг. Пізніше захисника направили на подальшу реабілітацію, де йому вдалося розробити не лише ногу, а й руку. 

У Центрі фізичної та реабілітаційної медицини бійці щодня відпрацьовують силу та амплітуду рухів, координацію і баланс. Там Вячеслав відпрацьовував вправи для підвищення сили трицепса. 

«Коли прийшов сюди, рука майже не працювала, не міг стиснути в кулак. Зараз  працює і кисть, і пальці. Тільки повністю не розгинається і трошки турбує в плечі… Нога вже нормально розробилася, можу ходити», – каже військовий.  

У результаті проведеної роботи лікарів амплітуда рухів бійця була відновлена на майже 80%. 

Лікарі кажуть, що, можливо, через півтора року потрібно буде демонтувати пластини з руки, якщо вони будуть турбувати. З часом метал окислюється та може пухнути рука. Якщо ж все буде добре, то чіпати їх не будуть. 

Чоловік каже, що буде комісований, зараз готуються відповідні документи. Плани на життя після одужання ще не складав. З армії йти не хоче. Сподівається, знадобиться у якійсь з частин на рідній Сумщині.

Вячеслав переконаний, що для пораненого велике значення має налаштованість на майбутнє. Якщо людина не втратила сенс життя, то з усіх сил старатиметься одужати. До речі, вдома на нього чекають дружина й маленька донька.