Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

ПТСР лікується! До кого звернутися по допомогу?

Сьогодні кожен в Україні живе в умовах стресу: щоденних повітряних тривог, атак ворога та переживань за тих, хто на фронті. І хоча зовні ми часто залишаємося стійкими, війна, на жаль, суттєво впливає на наше психічне здоровʼя. 

Станом на кінець червня 2024 року в Електронній системі охорони здоровʼя було зареєстровано 27 544 українці із діагнозом посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). З них 8 888 особам такий діагноз встановлено у 2024 році. 

Посттравматичний стресовий розлад — це розлад психічного здоров’я, який може виникнути після того, як людина пережила або стала свідком травматичних подій. Це може бути будь-яка подія, що несе в собі загрозу смерті або цілісності. Важливо: травматична подія 
не обовʼязково може стати для людини травмою в психологічному сенсі, а травма — не обовʼязково спричинить ПТСР.

Люди можуть по-різному реагувати на травматичну подію. Більшість із часом почуватиметься краще, а симптоми стресової реакції зникатимуть. У тих, хто продовжує відчувати інтенсивні емоції, має тривожні думки та інші симптоми внаслідок травматичного досвіду, може бути діагностовано посттравматичний стресовий розлад.

Як розпізнати ознаки ПТСР 

Симптоми розладу можуть з’являтися в короткий або тривалий період після травмівної події — зазвичай протягом перших трьох місяців. 

Людей із ПТСР можуть турбувати інтенсивні, тривожні думки 
та почуття, повʼязані з травматичною подією, що тривають довгий час після того, як ця подія закінчилася. Вони можуть:

  • переживати цю подію через спогади та/або нічні жахи; 
  • відчувати сум, страх чи гнів, відчуженість від інших людей;
  • уникати 
ситуацій чи людей, які нагадують про травматичну 
подію; 
  • мати сильну негативну реакцію 
на такі звичайні речі, як-от гучний звук чи 
випадковий дотик. 

ПТСР є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів. Та водночас він може стати причиною низки фізичних та психічних розладів, страждань, а також конфліктів та труднощів у комунікації.  Спостерігаєте у себе або близької людини подібні симптоми — зверніться по допомогу.

До кого звертатися для лікування ПТСР?

Перший, до кого варто звернутися за ознак ПТСР, — сімейний лікар у медичному закладі, який має договір із НСЗУ на пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

Наразі близько 11 500 лікарів первинної медичної допомоги за понад 3 670 місцями по всій Україні надають допомогу щодо психічного здоров’я. Знайти таких фахівців можна на сайті НСЗУ, на дашборді «Надавачі медичної допомоги за напрямом “Психологічна та психіатрична допомога”» (серед фільтрів ліворуч слід обрати вид допомоги «Первинна»). Або запитати операторів контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.

Сімейні лікарі, які працюють у закладах, що надають послуги супроводу та лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги, пройшли спеціальне навчання за програмою ВОО3 mhGAP. У разі потреби сімейний лікар спрямує пацієнта до фахівця із психічного здоровʼя — психолога чи психіатра.

Памʼятайте, ПТСР піддається лікуванню навіть через багато років після травматичної події, тому ніколи не пізно звернутися по допомогу. Щоб більше дізнатися про посттравматичний стресовий розділ — дивіться гід з ПТСР. 

Нагадаємо, для більш ефективної допомоги людям з ПТСР в Україні почалося формування спільноти фахівців, що працюють із цим розладом.