Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Психічні розлади у сучасних дітей – чи дійсно у всьому винні соціальні мережі?

У 2017 році, ще до пандемії COVID-19, вперше за понад 160 років спостережень був помічений зріст поширеності психіатричних розладів серед дітей, зокрема серед дівчат. Найчастіше це були випадки емоційних розладів, як-от депресія і тривожні розлади.


«Ми точно знаємо, що зараз, наприклад, у Британії, у більшості західних країн психічне здоровʼя дітей є найгіршим, ніж воно коли-небудь було від початку досліджень, – розповів дитячий і підлітковий психіатр Денис Угрин під час запису подкасту про психічне здоровʼя «Простими словами». – Особливо це стосується дівчат. Зараз рівень суїциду серед дівчат є найвищим, відколи почалися наші записи, а це більше, ніж 160 років, (...) і продовжує зростати. З хлопцями ситуація трішки інакша. Там пік був у кінці 80-х – на початку 90-х, перед появою соцмереж».


І перше, що спадає на думку, коли ми хочемо знайти причину змін у психіці та поведінці сучасних дітей, – це соціальні медіа, компʼютерні ігри та інтернет. Але крім цього, за словами фахівця, є багато інших чинників.
Так, сьогодні, наприклад:
– сімʼї розлучаються частіше, ніж зберігаються,
– менструація у дівчат починається набагато раніше, ніж була навіть 40 років тому,
–  відбувається сексуалізація дітей,
– батьками стають значно пізніше, тож нині зазвичай більший віковий розрив між поколіннями і т. д.

Коли батькам бити на сполох
Психічне здоровʼя підлітків є важливим аспектом їх загального благополуччя. У періоді активного зростання вони стикаються з різними емоційними та психологічними викликами. Важливо надавати їм підтримку і розуміння. Батьки, вчителі та оточення мають бути уважними до знаків погіршення психічного стану та надавати допомогу, якщо це потрібно.
«Межа між нормою й патологією дуже проста. Якщо дитина функціонує нормально, не має дисфункції, це означає, що психіатрам тут немає що робити,  – пояснює Денис Угрин. – Усі наші пацієнти мають якісь симптоми. Діти мають функції в чотирьох основних доменах: сімʼя, школа, друзі й позашкільні активності. Якщо [дитина] функціонує нормально в цих чотирьох доменах, то ми до таких дітей не пхаємося. Але якщо є дисфункція хоча б в одній із цих ділянок, тоді ми відіграємо свою роль».

Що робити батькам
Чим менша дитина, тим більша роль батьків у терапії. За словами, дитячого психіатра, ті втручання, які не включають батьків, зазвичай є набагато менш ефективні, ніж ті, які їх включають.
Що можуть зробити батьки для запобігання загостренню психічних розладів у дитини і можливих трагічних наслідків? Денис Угрин наразі радить:
1. Намагатися завжди говорити правду дітям, звісно, в межах розуміння дитини й у межах розумного. Але коли діти запитують, наприклад, чи бабуся померла в Маріуполі, то треба чесно відповісти, а не вигадувати, що вона десь спить.
2. Створити таку атмосферу для дитини, де вона могла б вільно говорити тоді, коли вона хоче говорити, наприклад, про свою травму чи переживання. Наприклад, коли ви їдете у машині з дитиною, і ви не маєте дивитись одне одному у вічі, ви обоє дивитесь прямо. Це допомагає почуватися розслабленіше.
3. Знаходити час на дитину. Коли діти говорять про те, що відбулося, що їх турбує, батькам треба уважно послухати та дати дитині зрозуміти, що це цілком нормально – говорити про те, що відбулося, що немає ненормальних реакцій на стрес і на війну. Усі реакції, які має дитина, вони абсолютно нормальні. Дуже важливо пояснити, що дитина не втрачає глузд, що його повторні переживання, кошмари вночі є абсолютно нормальною реакцією на події навколо. Запевнити в своїй підтримці, що ви поруч і завжди допоможете.

Важливість рутини в денному розпорядку
Наявність режиму дня та достатність сну – базові умови психічного здоровʼя будь-кого, а тим паче дитини.



«Дуже часто бачу батьків, які думають, що через те, що діти травмовані, їм треба влаштовувати якісь там супердорогі канікули, їздити, розважати тощо. Насправді ж навпаки. Дітям найбільш комфортно, особливо під час війни, травми, коли в них є передбачуваність, певний розпорядок. Особливо це стосується нічних рутин», – зазначає Денис Угрин.


Тому фахівець радить мати певний розпорядок дня, який діти розуміють, особливо перед сном. А у разі сумнівів щодо психічного стану дитини – звертатися до педіатра або психолога. Також більше інформації про психічне здоровʼя дітей, техніки самодопомоги та корисні ресурси для психологічної підтримки підлітків є тут. 

Повний текст інтервʼю можна прочитати за посиланням
Прослухати розмову можна на всіх подкаст-платформах: Apple Podcasts | Google Podcasts | SoundCloud | Spotify | YouTube

Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» від The Village Україна виходить в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоровʼя Ти як? за ініціативою Олени Зеленської. Проєкт реалізовано за підтримки ВООЗ у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я при КМУ та ГО «Безбарʼєрність.