Попри війну ми продовжуємо працювати над удосконаленням меддопомоги у разі серцево-судинних захворювань – Віктор Ляшко

Відбулись IX Амосовські читання – захід, започаткований ще у 2013 р., за традицією проводиться у грудні і присвячений новітнім методам лікування та діагностики хвороб серцево-судинної системи.

Виступаючи перед учасниками читань, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив на тому, що повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією змінила пріоритети в розвитку медицини, тому цьогорічна наукова конференція присвячена лікуванню вогнепальних поранень та бойових травм. Адже в відділеннях спеціалізованих закладів, незалежно від їхнього профілю, нині переважають військові і цивільні пацієнти, які постраждали від атак на міста та інфраструктурні об’єкти.

Проте проблеми хвороб серцево-судинної системи не втратили актуальності. Вони залишаються домінуючою причиною смертності в усьому світі і в Україні. Ба більше, наслідки війни на загальний фізичний стан, а також ускладнення та погіршення ментального здоров’я неодмінно матимуть негативний ефект на здоров’я серця.

«У 2023 році ми розпочинаємо комплексний моніторинг цих програм, адже вже сьогодні виявляємо проблеми, частина з яких лежать в площині організації допомоги, частина – в її наданні на місцях, а частина – зловживання, які першочергово потрібно виправляти. Як приклад, смертність від інфаркту в закладах, що не законтрактовані з НСЗУ, більша майже вдвічі, а коронароангіографії проводяться аж у 80 разів рідше. Моніторинг інсультів та інфарктів стануть першими напрямами, на досвіді яких буде будуватися майбутня комплексна система моніторингу та забезпечення якості в Україні», – підкреслив Віктор Ляшко.

Міністр також зауважив, що з самого початку впровадження програми медичних гарантій одним з пріоритетів її розвитку стало надання медичної допомоги у разі інфарктів та інсультів. Цей фокус забезпечив не лише конкурентоспроможні пакети та тарифи, а й пріоритети у формуванні маршрутів пацієнта, закупівлі та розподілі обладнання тощо.

«З перших днів повномасштабної війни наш інститут перейшов на військові рейки. Розгорнули нові приймальні. Швидко впровадили протоколи обстеження та надання допомоги пораненим. Узгодили маршрути таких пацієнтів. Увесь персонал діагностичних та лікувальних служб був переведений на цілодобовий режим роботи. Тож цілодобово приймали поранених – і цивільних киян, поранених внаслідок ракетних обстрілів, і військових. Загалом з 2014 року в Інституті Амосова пролікували 597 учасників війни з рф, які мали патологію серця та магістральних судин. З них 40 – з бойовою травмою серця та судин. Було виконано 426 інтервенцій. Ми продовжуємо традицію нашого вчителя. Під час Другої світової війни Амосов був військовим хірургом у польовому пересувному госпіталі. У ньому лише 5 хірургів з 1941 по 1945 рік прооперували понад 50 тисяч поранених», – сказав академік Лазоришинець.

Також під час заходу провідних фахівців галузі традиційно нагородили відзнакою НАМНУ – Медаллю ім. М. М. Амосова.