Перехід на лікування туберкульозу вдома допоможе зупинити епідемію в Україні

16 вересня 2016 року під час прес-брифінгу, який проводився в рамках Міжнародного заходу з протидії поширення туберкульозу, експерти обґрунтували доцільність впровадження амбулаторної моделі лікування хворих на туберкульоз (ТБ) як однієї з найважливіших складових реформування системи охорони здоров’я заради подолання епідемії туберкульозу в Україні.

Йдеться про лікування закритої форми ТБ поза стаціонарами, на рівні первинної ланки медичної мережі та в домашніх умовах. Завдяки врахуванню індивідуальних потреб пацієнтів це сприятиме більшій прихильності хворих до лікування, що, безумовно, допоможе зменшити поширеність хвороби. Саме таку, зручнішу для хворих допомогу, називають пацієнт- орієнтованим підходом.

Необхідність переходу до комплексних, орієнтованих на пацієнта систем амбулаторної протитуберкульозної допомоги виникає у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася в Україні та у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії із поширенням мультирезистентного туберкульозу (МРТБ). У нашій державі це перейшло у справжню катастрофу – ми входимо до п’ятірки країн світу з найважчим тягарем МРТБ! На жаль, Україна досі має і найгірші в Європі показники успішності лікування туберкульозу – виліковуються лише 71% нових випадків у та 38,6% випадків МРТБ. За оціночними даними експертів ВООЗ, у 2015 році близько 23% хворих на ТБ в Україні взагалі не було виявлено. Поширеність всіх форм активного ТБ у 2015 році склала майже 85 осіб на кожні 100 тисяч населення.

«У більшості випадків скорочення термінів перебування хворого у лікарні, а деколи й початок лікування вдома (за наявності умов для інфекційного контролю) є більш доцільними» - повідомив виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» Андрій Клепіков, - «З точки зору громадського здоров’я лікування у стаціонарі не запобігає поширенню ТБ, адже основне поширення інфекції відбувається ще до постановки діагнозу та госпіталізації. Ризик передачі інфекції від хворого на ТБ значно зменшується через 14 днів від початку ефективного лікування. А перебування в стаціонарах часто призводить до внутрішньолікарняного інфікування хворих резистентними (тобто такими, що не піддаються лікуванню основними протитуберкульозними препаратами) штамами бактерій».

Госпіталізація людей, які цього не потребують, є з одного боку марною тратою фінансових та людських ресурсів, а з іншого може негативно позначитися на роботі або соціальному житті хворого та його родини. За даними експертів, скорочення часу перебування хворих в стаціонарах хоча б на 1 день протягом року, може зекономити Україні щонайменше 50 млн грн.

«Наразі ми фіналізуємо Концепцію Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017—2021 роки та Стратегію забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року. Вони будуть відповідати міжнародним нормам і ми будемо активно працювати над їх впровадженням», - зазначила заступник Міністра охорони здоров’я з питань громадського здоров’я та євроінтеграції Оксана Сивак.

«Сьогодні у протитуберкульозних закладах України функціонує 16 тис. ліжок, але лише 55% таких установ відповідають вимогам інфекційного контролю, що створює значний ризик інфікування стійкими штамами у стаціонарі», - інформувала директор Державної установи «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України Наталія Нізова. - «Хворі на туберкульоз без бактеріовиділення можуть лікуватися в амбулаторних умовах без ризику інфікувати мікобактеріями оточуючих. Така практика наразі довела свою ефективність у європейських країнах та відповідає рекомендаціям ВООЗ».

Наразі нашій державі надається багатостороння міжнародна підтримка для реформування підходів у подоланні епідемії туберкульозу та підготовки суспільства прийняти нові моделі лікування. Для таких реформ вкрай важливим є готовність органів влади до рішучих кроків.

«В мене особливе ставлення до вирішення проблеми туберкульозу. Мій прадід, вчений зі світовим ім'ям Олександр Богомолець, ще в дитинстві заразився від матері туберкульозом і, як наслідок, передчасно пішов з життя», - розповіла народний депутат України, Голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. – «Сьогодні державою виділяються кошти, стоїть питання наскільки якісно вони використовуються. Маємо забезпечити комплексний підхід до поєднання профілактичних та лікувальних програм».

Парламентарі відіграють значну роль у перемозі над туберкульозом, оскільки без політичної волі головного законодавчого органу держави неможливо досягти стійких результатів, затвердити відповідні бюджети та здійснити вагомий громадський вплив, необхідний для подолання стигми й підвищення обізнаності громадян щодо захворювання. У 2014 році був створений унікальний міжнародний рух, що об’єднує на сьогодні понад 1400 парламентарів - Глобальний Кокус з ТБ.

«Глобальний Кокус з туберкульозу – це мережа парламентарів зі 130 країн світу, які проводять кампанії та працюють над подоланням глобальної епідемії ТБ як самостійно, так і об’єднуючи зусилля. Мережа діє на глобальному, регіональному та національному рівнях, - зазначила Віце-голова багатопартійної Парламентської групи з глобального туберкульозу, член Палати Лордів Парламенту Великобританії Баронеса Елісон Сатті (Alison Suttie). - Ми також тісно співпрацюємо з партнерськими організаціями громадянського суспільства задля упевненості, що відповідь на ТБ буде стійкою завдяки місцевому лідерству. В цій країні ми співпрацюємо з Альянсом громадського здоров’я, який виступає Координаційним центром діяльності Кокусу в Україні».

«За останні декілька років Альянс запровадив низку інновацій у діагностуванні та лікуванні туберкульозу. Завдяки обладнанню, поставленому в усі регіони України, про діагноз можна дізнатися за 15 хвилин (замість колишніх двох тижнів), а завдяки високоякісним лікам, закупленим Альянсом за кошти Глобального фонду, та ефективно організованій соціальній підтримці пацієнтів результат успішного лікування хворих з мультирезистентним туберкульозом становить 85% (проти загальнонаціонального показника 38,6%)», - додав Андрій Клепіков. - «Сьогодні час змінювати й самі підходи до лікування відповідно до найсучасніших міжнародних стандартів, яким є й лікування закритої форми ТБ поза стаціонарами. Це дозволить зекономити державні кошти, вилікувати більше хворих та запобігти поширенню туберкульозу. Виграють усі!».

* * *

Щорічно в Україні ТБ діагностується у понад 30 тисяч осіб, 4 нові випадки щогодини. Кожен восьмий хворий помирає. Ситуація з ТБ критична у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА): 14 з 27 країн світу з високим тягарем стійкого до ліків туберкульозу знаходяться у цьому регіоні. У багатьох країнах є нагальна потреба переходу до комплексних, орієнтованих на пацієнта, систем амбулаторного обслуговування. Регіональний проект «Зміцнення систем охорони здоров'я для ефективного контролю за ТБ і МР-ТБ в країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB-REP), партнером якого від імені Європейської ТБ Коаліції є Альянс громадського здоров’я, саме спрямований на реформування системи протитуберкульозної допомоги, як частини загальних реформ охорони здоров'я. Загальна мета проекту – зменшити тягар туберкульозу і зупинити поширення стійких до лікування форм шляхом забезпечення політичної прихильності і широкого впровадження доказових пацієнт-орієнтованих підходів для надання послуг з профілактики, лікування та догляду у сфері ТБ. Проект TB-REP спрямований на реформування системи протитуберкульозної допомоги та надає технічну підтримку протитуберкульозним проектам організацій громадянського суспільства. Реалізується проект за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією і охоплює 11 країн Східної Європи і Центральної Азії (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Узбекистан, Україна, Таджикистан, Туркменістан). Незабаром в Україні та інших країнах-учасницях проекту TB-REP будуть розроблені стратегії адвокації для підтримки розвитку амбулаторних моделей надання протитуберкульозної допомоги в рамках реформ систем охорони здоров’я.