Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Павло Ковтонюк про медичне страхування і риси сучасних систем охорони здоров’я

Заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк пояснює, в чому суть медичного страхування і які аспекти роблять систему охорони здоров’я сучасною. 

“Медичне страхування (health insurance) - нормальний вид діяльності та елемент багатьох систем охорони здоров’я. А “страхова медицина” - це мем. Це словосполучення неможливо перекласти на іноземну мову (спробуйте прямо зараз!) або пояснити людині з-за кордону”, - говорить Павло Ковтонюк.

Медичне страхування присутнє в усіх системах охорони здоров’я світу, навіть якщо вони не називаються “страховими”, і це далеко не завжди є ознакою сучасності системи. Наприклад, “страхова медицина” російського зразка.

Ось що робить систему сучасною:

  • Чіткість гарантій та правил. За радянських часів все було безкоштовно. На папері. У житті діяли неформальні правила, за якими послугу або ліки можно було отримати або «дістати». У нормальній системі перелік гарантованих послуг та правила їх отримання публічні та зрозумілі пацієнту.
  • “Гроші ходять за пацієнтом”. І в “страховій” Німеччині, і в “бюджетній” Англії ніхто не фінансує утримання лікарень. Гроші платників податків ідуть на закупівлю послуг конкретним людям. Не важливо - через лікарняну касу, страховий фонд або Національну службу здоров’я.
  • Вибір пацієнта та конкуренція між лікарнями. Оскільки гроші “ідуть за пацієнтом”, то за пацієнта борються, він важливий. Є системи, де більшість лікарень приватні, а є такі, де більшість - державні. Але скрізь вони конкурують між собою - це поліпшує якість та рівень обслуговування людей.
  • Незалежність надання медпослуг від чиновників. Міністерства і місцева влада (за дуже-дуже рідкими винятками) не фінансують лікарні напряму. Це конфлікт інтересів: ти сам володієш лікарнею, і сам її фінансуєш. Національні служби здоров’я, страхові фонди, лікарняні каси існують для того, щоб бути технічними агенціями, які не залежать від політиків.

Докладніше: https://bit.ly/2ytT45K