Олександр Комаріда: Наша мета — комплексна підтримка мультидисциплінарних команд з моменту потрапляння постраждалого до рук медиків

Мільйони українців постраждали від війни — фізично та психологічно — тож зараз потребують допомоги та підтримки. І завдання держави та медичної системи — побудувати систему реабілітації, яка дозволить потурбуватися про кожного та кожну. 

І саме це було метою дводенного воркшопу «Сучасна практика організації реабілітації в медичних закладах України», який днями пройшов у Львові. 

У заході, що відбувся за підтримки ПРООН, взяли участь представники Офісу Президента України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України, медичних закладів з усієї України — всього понад 70 фахівців. Воркшоп став майданчиком для спілкування та дискусій  тих, хто формує державну політику,  та тих,  хто її реалізує — керівників медичних закладів, де зараз відновлюються люди, які отримали військові травми. 

Учасники побачили та обговорили кращі практики реабілітації, яка  будується на принципах доказовості та роботи мультидисциплінарної команди, відштовхуючись від цілей людини, яка відновлюється. 

«Наша мета — щоб захисники та цивільні громадяни мали комплексну підтримку мультидисциплінарних команд з моменту потрапляння до рук медичних працівників та були забезпечені усіма медичними засобами, необхідними для того, щоб вести самостійний спосіб життя і брати участь у всіх аспектах суспільного життя», — сказав Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров'я України. 

Сучасна доказова реабілітація — це не надбання останнього часу. В Україні є лікарі, які вже кілька років в своїй практиці користуються саме цими принципами.

«Ще понад 3 роки тому, коли перша леді України Олена Зеленська розпочала Велику розмову про безбар’єрність, один з популярних запитів від суспільства стосувався саме доказової реабілітації, адже вона допомагає максимально відновити втрачені функції, а в деяких випадках навіть уникнути інвалідизації. Весь цей час ми працювали над імплементацією принципів доказової медицини та доказової реабілітації в українську медичну систему. І ось ми бачимо результат: все більше лікарень працюють саме за такими принципами, допомагаючи людям, які постраждали через війну, повертатися до повноцінного життя. Й обмін практичним досвідом серед фахівців зараз вкрай важливий, адже нині дієва сучасна реабілітація максимально важлива та актуальна. Я вдячна всім, хто доклав свої зусилля до організації цього воркшопу та демонстрації кращих практик  впровадження доказової реабілітації в Україні», — зазначила Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, яка була модераторкою заходу.

Зазначимо, що до складу мультидисциплінарної команди з реабілітації обов’язково має входити фахівець з протезування, адже це частина комплексного процесу лікування та відновлення, а не окрема його складова. На цьому наголосила міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович. 

«Міністерством соцполітики фінансуються ортезисти, протезисти і допоміжні засоби реабілітації. І от, власне, щоб такі заходи надавалися вчасно, щоб їхня примірка, облаштування і підгонка, особливо, якщо ми говоримо про протези і ортези, була в рамках реабілітаційного процесу ще в закладах охорони здоров’я — ми передбачили алгоритм з залученням ортезистів-протезистів до мультидисциплінарних команд в закладах охорони здоров’я», — зазначила Оксана Жолнович.

Цей вектор розвитку і таку спільність поглядів повністю підтримав Володимир Голик, технічний офіцер Бюро ВООЗ в Україні. 

«У лікарні має бути ядро — осередок реабілітації. Він формує якісну реабілітаційну допомогу на стаціонарних ліжках, і ці ж фахівці надають реабілітаційну допомогу в гострому реабілітаційному періоді та демонструють іншим медичним працівникам мультидисциплінарну співпрацю. Якщо не формується така мультидисциплінарна модель, то реабілітація залишається радянською», — зазначив Володимир Голик, технічний офіцер Бюро ВООЗ в Україні. 

Учасники воркшопу мали змогу ознайомитися з роботою Першого медоб’єднання Львова, обмінятися своїм досвідом та баченням організації процесу реабілітації, а також висловити побажання та зауваження. Частиною заходу також стали лекції щодо принципів формування та адміністрування мультидисциплінарних команд. 

Окрема увага під час воркшопу була приділена темі психічного здоров’я. Так, найкраще рішення — це відкриття психіатричного відділення і центру ментального здоров’я прямо в багатофункціональній лікарні. Це допомагає, зокрема, лікуванню ПТСР і роботі з людьми, які перебували в полоні чи перенесли інші травмуючі події, або мають потребу в лікуванні психічних розладів. 

Психотерапевт та керівник напряму психологічної реабілітації Першого медоб’єднання Львова Олег Березюк показав в дії, як в багатопрофільній лікарні працює відділення психіатрії та центр психічного здоров'я. Такі функціонують у Львові, і стаціонарну та амбулаторну допомогу там отримують як цивільні, так і військові. 

Обмін практичним досвідом, отриманий під час воркшопу, допоможе головним лікарям медичних закладів організувати роботу в своїй зоні відповідальності, щоб надати якнайкращу допомогу всім людям, які постраждали через загарбницьку війну, розв’язану проти нашої держави. В майбутньому планується продовження такого формату обміну досвідом для покращення послуг доказової реабілітації в Україні. 

Фото: Андрій Крепких, ПРООН