Оцінювання повсякденного функціонування: досвід лікарки-пульмонологині з Рівного

Освіта та професійний розвиток

Навчалася в Тернопільському державному медичному університеті імені І. Горбачевського. Постійно вдосконалюю свої знання, відвідую конференції, симпозіуми, проходжу курси та лекції. Слідкую за новими стандартами лікування, змінами в наказах та протоколах. Навчаюся в більш досвідчених колег, аби бути в курсі останніх рекомендацій.

Щоденна робота

Я працюю в стаціонарному відділенні пульмонології. До нас потрапляють пацієнти у середньоважкому та важкому стані. Зазвичай це ті, кому вже не може допомогти сімейний лікар. Пацієнти приїжджають з різних районів області, і всі отримують необхідне лікування.

Також я консультую у відділеннях неврології, гінекології, гематології, невідкладної хірургії, колопроктології, ЛОР-відділенні та приймаю виклики з відділення екстреної медичної допомоги.

Окрім цього, з січня працюю в експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування. Кілька разів на тиждень, зазвичай 3–4, беру участь у засіданнях.

Графік роботи

Працюю з понеділка по п’ятницю, але часто затримуюся, щоб встигнути виконати всі завдання. У середньому мій місячний робочий час – 170 годин.

Реформа та її виклики

Як на мене, основна мета реформи – зробити процес оцінювання прозорим та зменшити корупційні ризики.

Перед тим, як розпочати роботу в експертній команді, я витратила багато часу на вивчення нових критеріїв. Доводилося переглядати накази МОЗ, протоколи лікування, щоб коректно оцінювати функціональний стан пацієнтів.

Найбільший виклик – велике навантаження. Робота лікаря-спеціаліста і так вимагає багато часу, а тепер доводиться ще й займатися оцінюванням.

Перше оцінювання: як реагують пацієнти

Люди спокійно сприймають зміни. Для них головне – результат. Питань чи скарг не було.

Порівняно з минулою системою, зараз оцінювання проходить у цифровому форматі, всі документи доступні в електронній системі. Це суттєво полегшує роботу лікарів і прискорює процес ухвалення рішень.

Що ще потрібно вдосконалити

Зміни в системі дають пацієнтам можливість швидше отримати рішення про встановлення інвалідності. Але є й труднощі. Наприклад, бракує окремих кабінетів для дообстежень. Якщо пацієнту потрібно пройти спірометрію, доводиться чекати запису, що затягує процес. Також лікарям первинної ланки бракує технічних знань для оцифрування документів. Вважаю, що потрібно організувати навчальні курси для таких лікарів.

Як це впливає на лікарів

Реформа тільки почала працювати, і багато питань ще потребують доопрацювання. Але основне – вона вже допомагає пацієнтам.