Не лише лікування: в МОЗ провели нараду щодо розвитку мультисекторольної взаємодії та соціальних сервісів для пацієнтів, які хворіють на туберкульоз
У Міністерстві охорони здоров’я України відбулася профільна зустріч, присвячена розвитку комплексу послуг для пацієнтів, які хворіють на туберкульоз. Під час зустрічі йшлося про посилення взаємодії між медичним, соціальним і громадським секторами. Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу у партнерстві з Центром громадського здоров’я зібрали близько 100 учасників від урядового та громадського сектору.
Учасники наради зосередилися на тому, що подолання туберкульозу — це не лише про доступ до лікування, а й про комплексну підтримку пацієнтів, зменшення бар’єрів та протидію стигматизації. Як зазначив заступник міністра Ігор Кузін — боротьба з туберкульозом ефективніша, коли медична допомога поєднується із сильною соціальною підтримкою та спільними зусиллями всіх секторів.
“Проблема туберкульозу залишається доволі стигматизованою в Україні, тому важливо розповідати людям про ризики, пов’язані з цим захворюванням, та розвінчувати міфи, які його супроводжують. На рівні країни на безоплатній основі для пацієнтів доступні інноваційні методи діагностики, короткі курси лікування та можливість почати чи продовжити лікування в незалежності від переїзду до іншого міста чи області. У більшості випадків пацієнти з туберкульозом лікуються амбулаторно з першого дня захворювань. Це ефективно і безпечно для оточуючих, якщо так визначив лікар. В усіх регіонах України доступні сучасні препарати для лікування ТБ: завдяки інноваційним лікам тривалість лікування скоротилася і для чутливого туберкульозу становить 4–6 місяців, а для лікарсько-стійкої форми — переважно 6–9 місяців. Міжсекторальна взаємодія та підтримка пацієнтів під час лікування дозволять протидіяти стигмі та створити комфортні умови для людей, які проходять лікування.”
Під час дискусій на зустрічі національні експерти, представники міжнародних організацій сфери охорони здоров’я та учасники обговорили підходи до розширення соціальних послуг, включно з психологічною та правовою підтримкою, покращенням умов супроводу лікування та підсиленням взаємодії між державними установами й громадськими організаціями. Окрему увагу приділили розвитку партнерств із соціальними службами й місцевою владою, що відіграють ключову роль у своєчасному виявленні випадків хвороби, мотивуванні пацієнтів до лікування та зниженні ризиків переривання терапії.
“Наразі близько 70% захворілих можуть лікуватися амбулаторно вже з першого дня від виявлення захворювання та є безпечними для оточуючих. Однак попри це стигма й дискримінація залишаються значущими бар’єрами, що заважають людям вчасно звертатися по допомогу, отримувати підтримку й завершувати лікування. Саме тому розвиток соціальних сервісів та мультисекторальної співпраці є важливим елементом національної стратегії протидії туберкульозу та шляхом до покращення якості життя людей, які живуть з цією хворобою.”
За результатами зустрічі напрацьовано спільні пропозиції щодо подальшого розвитку системи соціальних сервісів та покращення якості підтримки пацієнтів. Зокрема, МОЗ продовжує працювати над забезпеченням пацієнт-орієнтованого підходу, що охоплює медичну, психологічну та соціальну складові — для підвищення ефективності лікування, зниження рівня стигми та збереження здоров’я українців. Експерти та учасники наради погодились, що подолання туберкульозу неможливе без формування толерантного та поінформованого суспільства.
Нагадаємо, у 2024 році в Україні набув чинності Закон «Про подолання туберкульозу», що змінив підхід до боротьби з хворобою — від протидії до повного подолання, залучивши до процесу не лише систему охорони здоров’я, а й інші міністерства, бізнес і громадськість. Також було затверджено Операційний план заходів з реалізації у 2024-2026 роках Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року, а також Стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки та план її реалізації, які передбачають розвиток протитуберкульозної служби та покращення доступу до профілактики, діагностики й лікування.
Зокрема, об’єднання протитуберкульозних закладів із багатопрофільними лікарнями чи іншими закладами охорони здоров'я посилило їхню спроможність і доступ населення до сучасного обладнання та вузькопрофільних фахівців. У кожній області, зокрема й на прифронтових територіях, діють фтизіопульмонологічні центри. Серед важливих напрацювань — розширення можливостей амбулаторного лікування. Госпіталізація необхідна лише за наявності чітких показань, у всіх інших випадках люди з ТБ лікуються амбулаторно, зберігаючи можливість працювати, навчатися та вести звичний спосіб життя. Це безпечно для оточення, оскільки лікування унеможливлює інфікування інших людей. В Україні близько 70% людей з туберкульозом вже з першого дня лікуються без госпіталізації.