МОЗ розпочало роботу з оптимізації та систематизації реєстрів сфери охорони здоров’я

У процесі трансформації системи охорони здоров’я та переходу на електронний документообіг поступово збільшувалася кількість реєстрів у медичній сфері. За ініціативи окремих громадських організацій, медичних закладів та органів місцевого самоврядування було створено низку реєстрів вузькопрофільних напрямів та їхніх моделей. 

Так, за технічної підтримки експертів проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» було проведено інвентаризацію наявних реєстрів сфери охорони здоров’я. Ці результати стали основою для формування детальної дорожньої карти з кроками для систематизації процесу ведення електронних реєстрів та поліпшення їх функціонування.

Зокрема, було виявлено, що порядок функціонування деяких реєстрів не регулюється жодним нормативно-правовим актом. Для наявних реєстрів спостерігається часткова відсутність чіткого закріплення ролей власника, розпорядника та адміністратора, відсутні уніфіковані вимоги і принципи ведення записів. Це призводить до того, що частина реєстрів функціонують неузгоджено, дані дублюються в різних реєстрах. Усі ці питання потребують концептуального та послідовного підходу до формування, затвердження та реалізації цільової моделі реєстрів сфери охорони здоров’я. 

Саме тому першим і надзвичайно важливим кроком до побудови якісної та ефективної системи взаємодії реєстрів у сфері охорони здоров’я є створення цільової моделі реєстрів. За результатами інвентаризації сформовано актуалізований поточний перелік унікальних реєстрів. До пріоритетного переліку увійшли 46 унікальних реєстрів, для кожного з яких були сформовані рекомендації та кроки для вирішення юридичних, інфраструктурних питань та питань забезпечення безпеки даних, ідентифіковані під час інвентаризації. Це допомогло систематизувати та сформувати пріоритезований перелік реєстрів, а також визначити:

• реєстри, що не потребують змін на нинішньому етапі;
• ті які потребують додаткового аналізу та відповідних змін;
• перелік реєстрів, що рекомендуються до виведення з експлуатації, оскільки є застарілими. 

Крім цього, визначено перелік реєстрів, які на етапі проведення інвентаризації не були ідентифіковані жодною з організацій сфери охорони здоров’я, що брали участь в опитуванні.  Ці 10 реєстрів також потребують детального вивчення щодо можливості бути частиною цільової моделі реєстрів. 

Формування таких переліків є лише першим кроком на шляху Міністерства охорони здоров’я до створення цілісної, стандартизованої та уніфікованої системи реєстрів охорони здоров’я. Ця модель потребуватиме уточнень та доповнень, у тому числі за рахунок проведення детального аудиту ключових реєстрів. Одним із наступних важливих завдань є формування уніфікованих правил та принципів створення, ведення, адміністрування, реєстрації, підтримки, взаємодії та ліквідації реєстрів, включно з вимогами до інфраструктури, безпеки даних та відкритості даних. 

«З розвитком електронної охорони здоров’я збільшується кількість інформаційно-комунікаційних систем і реєстрів, раціональне використання яких потребує оптимізації. В умовах війни, безумовно, важливо приділити значну увагу питанням безпеки даних у реєстрах та захистити реєстри від можливих кібератак. Розпочата робота допоможе не лише упорядковувати наявні реєстри, а що найважливіше – визначити список реєстрів, що потребують проєктування, виходячи з потреб сфери охорони здоров'я, уніфікувати підхід до роботи з ними», – зауважила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.