Міністр Віктор Ляшко представив концепцію трансформації української системи допомоги при травмах
Міністерство охорони здоров’я України працює над створенням єдиної загальнонаціональної системи допомоги пацієнтам із тяжкими травмами. Вона передбачає формування мережі травмацентрів різних рівнів, чіткі маршрути пацієнтів, стандартизовану підготовку медичних команд та незалежну оцінку якості допомоги. Стратегічна мета — створити в Україні мережу травмацентрів, які відповідатимуть міжнародним стандартам і отримають сертифікацію за німецькою моделлю TraumaNetzwerk DGU.
Концепцію трансформації представив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час панельної дискусії «Система допомоги при травмі в Україні: досвід, виклики та наступні кроки», організованої Superhumans Center у Львові за участю українських і міжнародних експертів.
російська агресія суттєво збільшила навантаження на українську систему охорони здоров’я через зростання кількості пацієнтів із мінно-вибуховими та іншими тяжкими пораненнями. Водночас лікарні продовжують надавати допомогу людям із травмами, отриманими в дорожньо-транспортних пригодах, побуті та за інших обставин. За даними електронної системи охорони здоров’я, протягом 2025 року в українських стаціонарах лікували близько 960 тисяч пацієнтів із травмами різної тяжкості.
“Ми маємо сильних фахівців, лікарні з досвідом лікування найскладніших травм, зокрема бойових. Наступний крок — об’єднати ці можливості в єдину систему. Щоб бригада екстреної медичної допомоги чітко розуміла, до якого закладу транспортувати пацієнта, а лікарня була готова прийняти його з необхідною командою фахівців. Рішення про маршрут має визначатися тяжкістю травми та клінічною потребою людини, а не адміністративними межами чи територіальною близькістю закладу. Саме такий підхід дозволить скоротити час до необхідного втручання та зменшити кількість смертей і ускладнень, яким можна запобігти.”
Ефективність такого підходу підтверджує міжнародний досвід. Зокрема, дослідження у США показало, що ризик смерті протягом року після тяжкої травми у спеціалізованих травмацентрах був приблизно на 25% нижчим порівняно з лікарнями без травмацентру. В Англії після створення національних мереж допомоги при тяжких травмах скориговані шанси виживання пацієнтів зросли приблизно на 19%. Ці результати демонструють значення ефективної організації допомоги.
За основу трансформації в Україні взято німецьку модель TraumaNetzwerk DGU — систему організації допомоги при тяжких травмах, розроблену Німецьким товариством травматологічної хірургії.
Запропонована модель передбачає створення мережі травмацентрів трьох рівнів залежно від складності медичної допомоги, яку вони можуть надавати. Локальні травмацентри (III рівень) забезпечуватимуть базову допомогу, стабілізацію пацієнтів та лікування травм середньої тяжкості. Регіональні (II рівень) — цілодобову допомогу пацієнтам із тяжкими травмами, включно з хірургічними втручаннями. Надрегіональні (I рівень) спеціалізуватимуться на лікуванні найтяжчих травм, а також координуватимуть роботу мережі, здійснюватимуть підготовку фахівців та наукову діяльність.
До системи також інтегруватимуть спеціалізовані заклади, зокрема опікові центри та центри допомоги пацієнтам із травмами спинного мозку.
Паралельно МОЗ працює над розвитком підготовки медичних команд. Йдеться про навчання бригад екстреної медичної допомоги за міжнародними програмами PHTLS, госпітальних команд — за програмами ATLS та ETC, а також стажування українських фахівців у закордонних травмацентрах.
Важливою складовою трансформації є впровадження національних критеріїв оцінювання травмацентрів, проведення незалежних аудитів їхньої готовності, розвиток реєстру травм та оцінювання результатів лікування. Це дозволить визначати потреби закладів у фахівцях, обладнанні й організаційних змінах та перевіряти їхню готовність надавати допомогу відповідно до визначеного рівня.
Робота над створенням нової системи здійснюється у співпраці з Німеччиною. Початок цьому партнерству поклали домовленості під час зустрічі Прем’єр-міністра України Сергія Корецького з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Тоді Україна запропонувала використати німецький досвід для розбудови власної системи допомоги при травмах і отримала підтримку цієї ініціативи. Згодом предметні переговори продовжилися на рівні міністерств охорони здоров’я двох країн.
“Ми прагнемо, щоб результатом українсько-німецької співпраці стала мережа українських травмацентрів, які пройдуть незалежну оцінку та отримають сертифікацію за стандартами і процедурами німецької моделі DGU. Така сертифікація має підтверджувати реальну спроможність лікарень цілодобово надавати допомогу відповідного рівня, готовність команд і злагодженість усієї мережі. Попереду — узгодження критеріїв, навчання фахівців, аудити та практична робота із закладами. Наша мета — система, якість якої підтверджена незалежною міжнародною оцінкою.”
Крім цього, міністр провів низку робочих зустрічей з міжнародними експертами у сфері лікування тяжких і бойових травм, реконструктивної хірургії, реабілітації та організації медичної допомоги. Учасники обговорили запропоновані підходи до трансформації української травмасистеми, міжнародний досвід організації травмамереж та можливості залучення експертної підтримки на наступних етапах реалізації.
Згідно з попередньою дорожньою картою, перший етап роботи передбачає формування нормативної бази, визначення критеріїв для травмацентрів, підготовку команд і проведення пілотних аудитів у 2027 році. Їхні результати стануть основою для подальшого розвитку мережі та впровадження єдиних стандартів допомоги пацієнтам із тяжкими травмами по всій Україні.